26 жовтня 2021 року
м. Черкаси
справа № 693/812/20 провадження № 22-ц/821/1577/21 категорія 307000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.,
суддів: Карпенко О.В., Василенко Л.І.
секретар: Захарченко А.Д.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Юхименко Ігор Миколайович
відповідач: ОСОБА_2
представник відповідача - адвокат Шквира Світлана Василівна
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Жашківська державна нотаріальна контора Черкаської області
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Жашківська державна нотаріальна контора Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та поділ спадщини.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
11 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та поділ спадщини.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка постійно до дня смерті проживала по АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її діти: ОСОБА_1 та неповнолітня на той час ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом вступну у володіння та управління спадковим майном.
ОСОБА_1 на день смерті спадкодавці та в 6-ти місячний строк після її смерті володіла та управляла спадковим майном, оскільки її неповнолітня сестра ОСОБА_2 була ще школяркою, потребувала піклування і самостійних доходів не мала.
До спадкової маси майна померлої ОСОБА_3 належить: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , грошові вклади на рахунку у ВАТ «Державний ощадний банк України» та предмети домашнього вжитку.
23 січня 2020 року позивач звернулася до Жашківської державної нотаріальної контори з метою оформити свої спадкові права після смерті матері.
З довідки-роз'яснення № 73/02-14 від 31 січня 2020 року Жашківської державної нотаріальної контори Черкаської області позивачу стало відомо, що у провадженні нотаріальної контори знаходиться спадкова справа № 488/2003, яка заведена після смерті матері ОСОБА_3
03 вересня 2003 року відповідачу ОСОБА_2 було видно свідоцтво за законом на земельну частку (пай), а 26 вересня 2006 року свідоцтво про право на спадщину за законом на майновий пай. Відповідач отримала на своє ім'я свідоцтва, не зазначивши позивача як спадкоємицю першої черги, яка прийняла спадщину і має право на спадкування нарівні з нею.
В зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та право власності в порядку поділу спадкового майна на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 65,8 кв.м., житловою площею 37,3 кв.м. вартістю 74 340 грн.;
- право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Ѕ частину земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташованої на території Скибинської сільської ради Жашківського р-ну, вартістю 41 103,32 грн.
18 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву про визнання права власності в порядку спадкування за законом та поділу спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач під час звернення до суду невірно обрав спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів, оскільки позивачу в даному випадку необхідно звернутися до суду з заявою про перерозподіл спадщини.
Що стосується позовної вимоги про визнання за позивачем права власності в поряду спадкування за законом Ѕ частини спадкового майна, суд визнав дану позовну вимогу передчасною, оскільки позивачу а першу чергу необхідно вирішити питання про перерозподіл спадщини.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2021 року як незаконне та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи суд, надавши вірну правову оцінку факту прийняття спадщини позивачкою і наявність у неї права на спадщину з часу її відкриття, не встановив факту порушення прав позивачки видачею свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) та на майновий пай.
Крім того, суд, надавши вірну оцінку встановленому на підставі досліджених доказів юридичному факту прийняття сторонами спадщини, в порушення п. 4 ч. 4 ст. 265 ЦПК України не вказав чи були порушені, і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.
ОСОБА_1 вважає, що вона обрала передбачений абз. 2 ч. 1 ст. 1280 ЦК України спосіб захисту порушеного права - передання в натурі частини майна, яке збереглося (шляхом визнання права власності на предмет спору Ѕ частину земельної ділянки).
Крім того, вважає, що суд не звернув уваги на ту обставину, що державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частину спадкового будинку. А в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за захистом своїх прав.
А тому, висновок суду про неможливість захистити порушене право позивачки в обраний нею спосіб є помилковим та підлягає до скасування.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ОСОБА_2 зазначено, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його зміни чи скасування.
Зазначено, що суд не міг ухвалити позитивне рішення на користь ОСОБА_1 , оскільки в такому б випадку порушувалося право рівності часток кожного спадкоємця. Крім того, ОСОБА_2 отримано державний акт на земельну ділянку, який на даний час ніким не скасовано, а в постанові державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначено, що ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду з позовом про перерозподіл спадщини, чого позивачкою зроблено не було.
Відтак, ОСОБА_2 вважає, що рішення суду є законним, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ч.1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що, виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03 травня 2001 року виконавчим комітетом Скибинської сільської ради Жашківського району Черкаської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29 січня 1965 року, виданого виконавчим комітетом Скибинської сільської ради Жашківського району Черкаської області, вбачається, що ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_3 (а.с.11).
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 15.05.1983р. Скибинською сільською радою Жашківського району Черкаської області, вбачається, що позивач ОСОБА_1 після укладення шлюбу змінила своє прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с.12).
З виписки-характеристики житлового будинку з погосподарської книги № 133 від 03 лютого 2020 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 , згідно даних погосподарської книги №1, № об?єкта 19 у АДРЕСА_1 за нею рахувався житловий будинок, розташований на неприватизованій земельній ділянці розміром 0,25 га. На день смерті ОСОБА_3 і на протязі шести місяців будинком стали управляти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме вжито заходів до охорони спадкового майна, зроблено ремонт, сплачено страхові внески (а.с.10).
Право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами зареєстроване за ОСОБА_3 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 234474037 від 27 листопада 2020 року.
Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Скибинської сільської Ради народних депутатів від 07 квітня 1994 року, наданого 10 березня 2020 року архівним відділом Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області, вбачається, що ОСОБА_3 було надано право на приватизацію землі в межах села (а.с.28).
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, суб?єктом права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7120987000:02:001:0816 площею 1,7761 га є ОСОБА_2 (а.с.41).
ОСОБА_3 мала грошові вклади на рахунках у ВАТ «Державний ощадний банк України», що підтверджується копіями ощадних книжок (а.с. 25-27).
З довідки-роз'яснення №73/02-14 від 31 січня 2020 року, виданої Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 грудня 2020 року вбачається, що у провадженні Жашківської державної нотаріальної контори Черкаської області знаходиться спадкова справа № 488/2003, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та були видані свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 , 1984 р.н., дочці спадкодавиці, 03 вересня 2003 року на земельну частку (пай) та 26 вересня 2006 року на майновий пай. Фактичне прийняття спадщини ОСОБА_1 підтверджено випискою-характеристикою з погосподарської книги, виданої 17 січня 2020 року за № 32 виконавчим комітетом Жашківської міської ради № 4 с. Скибин.
Державним нотаріусом Євич І.П. заявнику ОСОБА_1 роз?яснено, що після спливу строку прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними (ст. 1280 ЦК України) та запропоновано в добровільному порядку, тобто за взаємною згодою спадкоємців, перерозподілити спадщину, звернувшись за видачею нових свідоцтв про право на спадщину до нотаріальної контори або звернутися до суду з позовом про перерозподіл спадщини померлого з подальшою видачею спадкоємцям нових свідоцтв про право на спадщину на підставі рішення суду (а.с.16, 115).
Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 виготовлений на ім?я ОСОБА_1 (а.с.17-21), але право власності на даний будинок ні за ким не зареєстровано, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (а.с.23).
У відповідності до листа-відповіді директора КП «ЧООБТІ» від 20 березня 2020 року інвентаризаційна справа на будинок по АДРЕСА_1 у сховищі Жашківського відділку КП «ЧООБТІ» відсутня (а.с. 24).
Спадкова справа № 488/2003, заведену після смерті ОСОБА_3 витребовувалась районним судом та була предметом дослідження.
Суд першої інстанції встановив, що 03 вересня 2003 року до Жашківської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_3 та складається з сертифіката на право на земельну частку (пай), яке вона фактично прийняла, так як сертифікат знаходиться в неї з дня смерті спадкодавця і по даний час. Крім неї, інших спадкоємців, передбачених законом, немає.
ОСОБА_2 було надано нотаріусу ряд документів, серед яких було надано довідку виконавчого комітету Скибинської сільської ради Жашківського району Черкаської області № 645 від 03 вересня 2003 року про те, що ОСОБА_3 проживала і була прописана до дня смерті у с. Скибин Жашківського району Черкаської області. Єдиним спадкоємцем її майна являється дочка ОСОБА_2
03 вересня 2003 року державним нотаріусом Кравчуком І.М. було видано на ім?я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0282378, що знаходиться у колективній власності КСП «Маяк» с. Скибин Жашківського району Черкаської області.
26 вересня 2006 року ОСОБА_2 звернулася до Жашківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на майновий пай в частці майна СТОВ «Скибин», який залишився після смерті її матері ОСОБА_3 . У заяві вказала, що крім неї, інших спадкоємців на вказаний майновий сертифікат, передбачених законом, немає.
26 вересня 2006 року державним нотаріусом Кравчуком І.М. було видано на ім?я ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з частки майна СТОВ «Скибин» с. Скибин Жашківського району Черкаської області.
З довідки № 1343 від 08 жовтня 2019 року, виданої виконавчим комітетом Жашківської міської ради Черкаської області, вбачається, що на час прийняття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3 постійно проживала її дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , окремо проживала дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про інших спадкоємців відомостей не має.
06 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Жашківської державної нотаріальної контори Черкаської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на Ѕ частину спадкового майна, яке складається з житлового будинку по АДРЕСА_1 , посилаючись на вступ у володіння та управління спадком.
Як зазначалося вище, з довідки-роз'яснення № 73/02-14 від 31 січня 2020 року, виданої Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області вбачається, що заявнику ОСОБА_1 роз?яснено, що після спливу строку прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними (ст. 1280 ЦК України) та запропоновано в добровільному порядку, тобто за взаємною згодою спадкоємців, перерозподілити спадщину, звернувшись за видачею нових свідоцтв про право на спадщину до нотаріальної контори або звернутися до суду з позовом про перерозподіл спадщини померлого з подальшою видачею спадкоємцям нових свідоцтв про право на спадщину на підставі рішення суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції врахував, що відповідно до пунктів 1, 4 (абзацу 1) прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01 січня 2004 року.
Положеннями абзацу 2 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення нього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Спадкові правовідносини, підставою виникнення яких стала смерть 01 травня 2001 року ОСОБА_3 регулюються нормами ЦК УРСР, оскільки виникли до 01 січня 2004 року і сторони, як спадкоємці за законом, юридично і фактично вчинили дії, які свідчили про прийняття ними спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті матері.
Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця, а місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини (ч. 1 ст. 526 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).
Частинами 1 та 2 ст. 524 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
У відповідності зі ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Як вбачється із статті 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту. відкриття спадщини.
Згідно з положеннями 549 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У відповідності до п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. N 18/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 р. за N 152/361 (що діяла на час відкриття спадщини), доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.
Відповідно до ст. 560 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу).
Згідно ч.1 ст. 562 ЦК УРСР (1963 в редакції 1963 року) передбачено, що поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину. При недосягненні згоди поділ провадиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом.
Положенням ч. 1 ст. 1280 ЦК України передбачено, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними.
Статтею 1300 ЦК України встановлено, що за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
Оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо поділу спадкового майна, позивач, скориставшись правом на захист своїх інтересів, звернулася до суду з позовною заявою про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом та поділу спадщини, яка залишилася після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позивач обрала невірний спосіб захисту своїх прав та не позбавлена можливості звернутися до суду з заявою про перерозподіл спадщини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що вона обрала передбачений абз. 2 ч. 1 ст. 1280 ЦК України правильний спосіб захисту порушеного права - передання в натурі частини майна, яке збереглося (шляхом визнання права власності на предмет спору Ѕ частину земельної ділянки). Крім того, зазначила, що державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частину спадкового будинку. А в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за захистом своїх прав
Однак, такі доводи апеляційної скарги не є обгрунтованими, оскільки у самій довідці-роз'ясненні Жашківської державної нотаріальної контори (а.с. 16) № 73 від 31 січня 2020 року ОСОБА_1 роз'яснено, що перерозподіл спадщини може здійснюватись у добровільному порядку, тобто, за взаємною згодою спадкоємців шляхом звернення до нотаріуса за внесенням змін до свідоцтва про спадщину (ч. 1 ст. 1300 ЦК України) або в судовому порядку, тобто шляхом звернення до суду з вимогою про перерозподіл спадщини.
Вказано, що перерозподіл спадщини судом здійснюється у тому випадку, коли між спадкоємцями відсутня взаємна згода щодо внесення змін до свідоцтва про право на спадщину або ж в інших випадках наявності спору між спадкоємцями, зокрема щодо розміру часток «нового» спадкоємця. ОСОБА_1 запропоновано в добровільному порядку, за взаємною згодою спадкоємців, перерозподілити спадщину, звернувшись за видачею нових свідоцтв про право на спадщину до нотаріальної контори або звернутися до суду з позовом про перерозподіл спадщини померлої з подальшою видачею спадкоємцям нових свідоцтв про право на спадщину на підставі рішення суду.
Оскільки сторонами не заперечено тієї обставини, що в добровільному порядку вони не досягли згоди щодо перерозподілу спадщини, тому вказані спірні правовідносини вирішуються шляхом подачі до суду відповідної позовної заяви про перерозподіл спадщини, про що позивачу було роз'яснено нотаріальною конторою.
Однак, всупереч цьому позовна заява подана про визнання права власності в порядку спадкування за законом та поділу спадщини, що є неправильно обраним та передчасним способом захисту порушених прав, оскільки в першу чергу необхідно вирішити питання про перерозподіл спадщини, а тому висновок суду першої інстанції з цього приводу є правильним. Доводів, які б спростували такий висновок в апеляційній скарзі не наведено та не надано під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення районного суду ухвалене з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Жашківська державна нотаріальна контора Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом та поділ спадщини залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2021 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді О.В. Карпенко
Л.І. Василенко