Справа № 552/6734/18 Номер провадження 11-кп/814/151/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
18 жовтня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
захисника адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2018 року за № 12018170020002562, за апеляційними скаргами прокурора Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2019 року, -
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Степанаван Республіки Вірменія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, судимого, останнього разу:
- 26 червня 2018 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч.3 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки, -
засуджено ч.2 ст. 185, ст.71 КК України до остаточно покарання - 5 років 1 місяць позбавлення волі, строк покарання якого ухвалено обчислювати з моменту затримання.
Вирішенко питання щодо запобіжного заходу та долю речових доказів.
На вирок суду прокурор Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.
У поданій апеляційній скарзі та у судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_9 повідомив про застосування щодо нього недозволених методів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо нього, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2018 року за № 12018170020002562, у тому числі, що стосується проведення з ним слідчого експерименту 08 жовтня 2018 року. Також, як убачається з матеріалів провадження ОСОБА_9 звертався до органів досудового розслідування із заявами про вчинення кримінальних правопорушень від 05 листопада 2018 року, у яких вказував про те, що працівники Відділення поліції №1 ПВП ГУНП у Полтавській області під час виконання своїх службових обов'язків застосовували до нього недозволені методи під час проведення досудового розслідування, погрожували йому застосуванням насильства, проти його волі незаконно тримали у поліції, змусивши оговорити себе у вчиненні крадіжок, не надали своєчасно захисника. Даних про перевірку наведених відомостей уповноваженим органом у матеріалах провадження немає.
Так, Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 567/513/16-к дійшов наступного висновку: виходячи із положень статті 3 Конвенції, за обставин, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з нею, а саме застосування недозволених методів під час проведення слідства та дізнання, у поєднанні із загальним обов'язком держави за статтею 1 Конвенції, слід провести ефективне офіційне розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 року), «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року), «Олексій Михайлович Захарків проти України» (рішення від 24 червня 2010 року), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року). Як визначив Європейський суд з прав людини у справі «Вергельський проти України» (п. 97 рішення від 12 березня 2009 року) та у справі «Яременко проти України» (п. 57 рішення від 12 червня 2008 олку), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов'язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.
Таким чином, Верховний Суд наголосив, що суд повинен забезпечити проведення відповідної перевірки заяви особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, в установлений законом спосіб.
На даний час в Україні діє Державне бюро розслідувань - правоохоронний орган, до якого від прокуратури перейшли функції досудового розслідування злочинів вчинених, зокрема, працівниками правоохоронних органів.
Урахувавши наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про необхідність перевірки Державним бюро розслідувань в особі його Територіального управління, розташованого у м. Полтава, шляхом розслідування, заяви обвинуваченого ОСОБА_9 про застосування до нього незаконних методів слідства працівниками Відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУНП у Полтавській області, про результати такої перевірки повідомити апеляційний суд та обвинуваченого - заявника ОСОБА_9 .
Керуючись ч. 6 ст. 206, ст.ст. 214, 216, 369, 371 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
Доручити Державному бюро розслідувань в особі його Територіального управління, розташованого у м. Полтава, перевірити заяву у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2018 року за № 12018170020002562, обвинуваченого ОСОБА_9 про застосування до нього недозволених методів під час проведення слідства працівниками Відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУНП у Полтавській області, вжити заходів для проведення відповідної перевірки зазначених фактів та про результати такої перевірки повідомити суд та заявника ОСОБА_9 , для чого виконати вимоги ст. 214 КПК України.
Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4