Житомирський апеляційний суд
Справа №295/17551/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.286 КК УКраїни Доповідач ОСОБА_2
20 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання про застосування заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060020004107 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України за апеляційною скаргою представника ПАТ "СК " Українська страхова група" ОСОБА_6 та апеляційною скаргою представника КП "Житомирводоканал" ОСОБА_7 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 05.07.2021 року,
щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушки, Володарсько-Волинського району Житоимрської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_9
представника потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_11
представника КП "Житомирводоканал" ОСОБА_7
захисника ОСОБА_12
особи, щодо якої подано клопотання ОСОБА_8
його законного представника ОСОБА_13 ,
встановила:
В поданій апеляційній скарзі представник ПАТ СК «Українська страхова група» ОСОБА_6 ухвалу суду просить скасувати в частині стягнення з ПАТ СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_10 моральної шкоди в розмрі 44 676 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_10 до ПАТ «СК «Українська страхова група» відмовити за безпідставністю. Вказує, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено повне коло осіб, які мають право на отримання своєї частки моральної шкоди, а ОСОБА_10 не надано жодних доказів того, що виключно він один одноособово має право на отримання всього розміру моральної шкоди в розмірі 44 676 грн.
В поданій апеляційній скарзі представник КП «Житомирводоканал» ОСОБА_7 ухвалу суду просить скасувати в частині стягнення з КП «Житомирводоканал» на користь ОСОБА_10 моральної шкоди в сумі 200 000 грн та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. Вказує, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції в порушенні норм ст.49 ЦПК України після подання до суду ОСОБА_10 позовної заяви і розгляду її по суті було прийнято до розгляду клопотання ОСОБА_10 про зміну предмету позову.Крім цього, зазначає, що розмір стягнутої моральної шкоди з КП «Житомирводоканал» на користь ОСОБА_10 200 000 грн. невідповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. Вказує, що ухвалою суду було визначено повну суму моральної шкоди 200 000 грн., разом з тим фактичний розмір задоволенних позовних вимог становить 244 676 грн.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 05.07.2021 року застосувано до ОСОБА_8 примусові заходи медичного характеру шляхом його госпіталізації до психіатричної лікарні (відділення) зі звичайним наглядом, до виходу з хворобливого стану, після чого може предстати перед судом.
Постановлено стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_10 44 676 грн. моральної шкоди.
Постановлено стягнути з КП «Житомирводоканал» на користь ОСОБА_10 200 000 грн. моральної шкоди.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_10 про стягнення на його користь 15 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Процесуальні витрати в сумі 3432 грн., пов'язані з залученням експертів для проведення судових експертиз, віднести за рахунок держави.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Як визнав суд, 03.10.2018 близько 14 год. 20 хв., ОСОБА_8 , здійснюючи рух на автомобілі марки ВАЗ-2107 д.р.н. НОМЕР_1 , по вул. Чуднівській в напрямку від вул. Радивилівської до 2-го пров. Гранітного в м. Житомирі, в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого неподалік від буд. № 58, по вул. Чуднівська в м. Житомирі, не вжив заходів для зменшення швидкості, а разі потреби не зупинився, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, в результаті чого передньою частиною керованого транспортного засобу здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_14 , яка перетинала по нерегульованому пішохідному переходу проїзну частину вул. Чуднівська в м. Житомирі з права на ліво відносно руху автомобіля.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_14 , отримала тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому кісток черепа, розриву атланто-окцепітального з'єднання, конструктивного перелому тіла 5-го грудного хребця, з ушкодженням спинного мозку, переломів кісток нижніх кінцівок, внутрішньо суглобового перелому лівого ліктьового суглобу та лівого колінного суглобу, синців тулубу та кінцівок, що входять до комплексу поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, що супроводжувались розвитком травматичного шоку.
Дані тілесні ушкодження в своїй сукупності складають тупу поєднану травму тіла та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_14 .
Так, необережні дії ОСОБА_8 , які виразились в порушенні ним вимог п.18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, перебувають у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення смерті ОСОБА_14 .
Заслухавши доповідача, представника КП «Житомирводоканал» ОСОБА_7 , який просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, прокурора, представника потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 про законність та обгрунтованість ухвали суду, захисника ОСОБА_12 , законного представника особи, щодо якої подано клопотання - ОСОБА_13 , які покладались на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені наявними в матеріалах справи та наведеними в ухвалі доказами, дослідженими в судовому засіданні, яким суд надав належну оцінку та які ніким не оспорюються.
Вирішуючи питання цивільного позову, суд першої інстанції діяв згідно з вимогами ч.1 ст. 128 КПК України, відповідно до якої, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
З матеріалів провадження видно, що потерпілий ОСОБА_10 в порядку ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, подав до суду позовну заяву про стягнення з КП «Житомирводоканал» в тому числі і 500 000 грн. моральної шкоди. В послідуючому він подав уточнену позовну заяву та просив стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 67 350 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 44 676 грн. на відшкодування моральної шкоди, з КП «Житомирводоканал» 455 324 грн. на відшкодування моральної шкоди, 15000 грн. витрат на правничу допомогу з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та КП «Житомирводоканал».
Судом цивільний позов ОСОБА_10 задоволено частково, стягнуто на його користь з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 44 676 грн. моральної шкоди та з КП «Житомирводоканал» на користь ОСОБА_10 200 000 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи питання про стягнення з вказаних відповідачів моральної шкоди, районний суд врахував положення ст. 23 ЦК України та роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди" п.9 про те, що потерпілий ОСОБА_10 є сином ОСОБА_14 , поніс моральні страждання внаслідок передчасної смерті матері, які дійсно позначили негативні зміни у його житті, думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання, пережив страшний емоційний стрес та продовжує нести моральні страждання, переживання, стреси та інші негативні фактори, які виміряти в грошовому еквіваленті неможливо та обгрунтовано стягнув на його користь як з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 44 676 грн. моральної шкоди та з КП «Житомирводоканал» на користь ОСОБА_10 200 000 грн. моральної шкоди, підстав для зменшення розміру стягнутої моральної шкоди про, що зазначає в апеляційній скарзі представник КП «Житомирводоканал», колегія суддів не вбачає.
Також, апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги представника КП «Житомирводоканал» про порушення судом вимог ЦПК України при розгяді судом цивільного позову з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано моральної шкоди, має право на її відшкодування.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий суд.
З матеріалів провадження видно, що ОСОБА_10 звернувся з позовом до суду з дотриманням вимог ст. 128 КПК України.Затим він подав уточнену позовну заяву, тим самим ОСОБА_10 фактично, залишив предмет позову про відшкодування йому шкоди і уточнив лише суб'єктний склад сторін за цивільним позовом, визначивши належного відповідача за частиною від заявлених вимог та доповнив підстави заявленого позову в частині вимог до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Колегія суддів вважає, що не прийняття судом першої інстанції уточненого позову не сприяло б у забезпеченні доступу до правосуддя, права на справедливий суд, зобов'язало б позивача в послідуючому повторно звертатися до суду в порядку цивільного судочинства, що призвело б до його надмірних зусиль у захисті своїх інтересів та порушення розумних строків розгляду справи.
Посилання представника ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на те, що судом безпідставно стягнуто на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 44 676 грн, колегія суддів вважає безпідставними. Як встановлено з матеріалів провадження, потерпілий ОСОБА_10 вказав, що після загибелі матері, його батько ОСОБА_15 звернувся з заявою до страхової компанії про відшкодування витрат пов'язаних з похованням та моральної шкоди, однак в послідуючому батько тяжко захворів, а тому за погодженням з батьком, його було визнано потерпілим та лише він один пред'являє вимогу на відшкодування моральної шкоди, батько таких вимог заявляти не буде. З урахуванням вищевикладеного, встановленого факту, що на відшкодування претендує лише ОСОБА_10 , а чоловік загиблої ОСОБА_15 таких вимог заявляти немає наміру, суд цілком обгрунтовано стягнув з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_10 44676 грн. моральної шкоди.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги представника ПАТ "СК " Українська страхова група" ОСОБА_6 та представника КП "Житомирводоканал" ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 05.07.2021 року, щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: