Справа № 761/35645/21
Провадження № 1-кс/761/19976/2021
06 жовтня 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Донецьке міста Кіровська Луганської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого Директором Інституту розведення і генетики тварин ім. ОСОБА_8 Національної академії аграрних наук України, одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 42021110000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні
№ 42021110000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021110000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
07.07.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
08.07.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2021 продовжено строк застосування такого запобіжного заходу по 07.10.2021, заборонивши йому залишати приміщення квартири АДРЕСА_2 з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) зі встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; здати слідчому на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Крім того, в обгрунтування свого клопотання прокурором зазначено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що на даний час продовжують існувати ризики того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що інший більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт в нічний час доби не достатній для запобігання вищевказаним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_6 спливає 07.10.2021 року, а 09.08.2021 призначено судову експертизу відео-, звукозапису, технічну експертизу документів, 16.08.2021 - судово-почеркознавчу експертизу, а 08.09.2021 - оціночно-будівельну експертизу, які є складними експертизами, а відтак закінчити їх проведення в строк до 07.10.2021 неможливо.
У зв'язку з викладеним ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01.10.2021 продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 07.01.2022, а тому виникла необхідність і у продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Оскільки строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під домашнім арештом спливає 07.10.2021 року, а для проведення призначених експертиз потрібен додатковий час, прокурор просить суд продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під домашнім арештом в нічний час доби до 07.12.2021, звертаючи увагу суду на те, що більш м'які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. При цьому, прокурором заявлено клопотання про долучення до матеріалів клопотання копії ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01.10.2021 року, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021110000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, до 6 шести місяців, яке судом задоволено.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та продовження його підзахисному строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, посилаючись на відсутність та недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також звертав увагу суду на те, що підозрюваний за чотири місяці перебування під домашнім арештом жодних дій, які б перешкоджали досудовому розслідуванню, не вчиняв, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні також зауважив, що підозрюваний за 4 місяці перебування під домашнім арештом жодних дій, які б перешкоджали досудовому розслідуванню не вчиняв, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.
Заслухавши доводи прокурора, захисників та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Так, в судовому засіданні встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021110000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
07.07.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, слідчий суддя відзначає, що на день розгляду клопотання обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, достатньою мірою підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими прокурором до клопотання.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення встановлена і слідчими суддями в ухвалах Шевченківського районного суду міста Києва від 08.07.2021 та від 03.09.2021 при застосуванні а продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку застосування домашнього арешту в нічний час доби, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Так, аналізуючи зазначені прокурором ризики, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність, з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_6 , який є Директором Інституту розведення і генетики тварин ім. ОСОБА_8 Національної академії аграрних наук України може використовувати свою посаду чи приязні стосунки зі співробітниками, усвідомлюючи міру можливого покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також те, що він на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного відповідно до положень ст. 12 КК України до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
При продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчим суддею також було враховано вік підозрюваного та стан його здоров'я, його майновий та сімейний стан, репутацію, відсутність судимостей, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.
Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки в рамках кримінального провадження необхідний час для здійснення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема, і отримання вищезазначених висновків судових експертиз, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчими суддями питання про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, не зменшилися та продовжують існувати.
Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_6 до події інкримінованого правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також ті обставини, що більш м'який запобіжний захід, який би міг бути застосований до підозрюваного ОСОБА_6 , не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для продовження строку застосування запобіжного у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.12.2021 включно, з покладенням на нього визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.
Також слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні
№ 42021110000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, у межах строку досудового розслідування, тобто до 04.12.2021 включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1