Справа № 761/29486/21
Провадження № 1-кс/761/16969/2021
16 серпня 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого Слідчого управління ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ,
про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 05 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22019101110000184, -
До Шевченківського районного суду міста Києва звернувся із клопотанням слідчий Слідчого управління ГУНП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_6 , погодженим прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 05 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22019101110000184.
Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий зазначив, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України та на час подання зазначеного клопотання існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що позбавляє можливості застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилався на недоведеність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також на відсутність обставин на підтвердження ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для продовження діючого запобіжного заходу.
За таких обставин, захисник просив змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, який, на його думку, забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні підозрюваний підтримав позицію захисника та просив у задоволенні клопотання відмовити.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслдіування у кримінальному провадженні №22019101110000184, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч.1 ст.263, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313 КК України.
10 березня 2021 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України, а 11.03.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України.
12 березня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 травня 2021 року, при цьому строк тримання під вартою в подальшому продовжено до 26.06.2021 включно.
23.06.2021 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 19.08.2021 та визначено розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працезданих осіб, що становить 681 000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У свою чергу, відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обгрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненн інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та встановлена слідчими суддями в ухвалах Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2021, 28.04.2021 та 23.06.2021.
Водночас, при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначаючи про наявність ризиків та необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор вказує на можливість:
-переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого або особливо злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років та відповідно до 12 років з конфіскацією майна;
-незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, покази яких мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки останні не усі допитані;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-прожовжити вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні триваючого кримінального правопорушення з корисливих мотивів, протягом значного періоду часу та не має основного джерела доходу.
Крім того, сторона обвинувачення вказує на неможливість завершення досудового розслідування у зв'язку з необхідністю завершення проведення експертиз та інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без яких не можливо встановити всі обставини вчинення кримінального правопорушення та завершити досудове розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Водночас слідчий суддя вважає доведеними прокурором наявність ризику відносно можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, зважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є, тяжким та особливо тяжким злочинами.
Крім того, може впливати на свідків у межах даного кримінального провадження, про що обґрунтовано зазначено прокурором. Вказаний ризик слідчий суддя, вважає цілком ймовірним.
Водночас, прокурором наведені лише припущення щодо ризику продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, без надання відповідних доказів, відтак підстав вважати вказані ризики обґрунтованими, слідчий суддя не вбачає, а відтак відсутні підстави враховувати їх при продовженні запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Згідно постанови Європейського суду з прав людини від 13.03.2007 у справі «Кастравець проти Молдови», особа звинувачена в скоєні злочину повинна завжди звільнятися з під варти, якщо держава-відповідач не продемонструє, що є вагомі та достатні причини які виправдовують особу тримання її під вартою.
У ході судового розгляду даного клопотання слідчим суддею враховуються обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, відсутність офіційного місця роботи, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді, обраний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З огляду на те, що у слідчого судді відсутні відомості про те, що підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, може виїхати за межі міста Києва, ухилятись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, це спростовує можливість застосування до нього альтернативного запобіжного заходу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань щодо необхідності продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки у справі необхідно виконати процесуальні дії, без яких неможливо закінчити досудове розслідування.
З урахуванням фактичних обставин справи, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатнього для виконання покладених на підозрюваного обов'язків, у разі її сплати.
У свою чергу, згідно з частиною 3 та 5 ст. 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_7 під вартою у межах терміну досудового розслідування, тобто до 11 вересня 2021 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 22, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Слідчого управління ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 11 вересня 2021 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 340 500 (триста сорок тисяч п'ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, такі обов'язки: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; - не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; - здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді обов'язків, з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, до 11 вересня 2021 року, включно.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
У задоволенні іншої частини клопотання, - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1