Справа № 760/18874/20
2-3734/21
(заочне)
07 жовтня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивував тим, що 15 жовтня 2013 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого він передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10000 доларів США, а останній зобов'язався повернути їх до 15 лютого 2014 року. На підтвердження отримання грошових коштів відповідач написав йому боргову розписку від 15 жовтня 2013 року.
За період з 12 грудня 2014 року по 05 листопада 2016 року відповідачем частково повернуто суму позики в розмірі 1572 долари США.
13 липня 2020 року відповідач ще виплатив йому борг у сумі 4924 гривні 62 копійки, що за офіційним курсом Національного банку України становить 183 долари США.
Незважаючи на взяті на себе зобов'язання, відповідач борг у повному обсязі не повертає, тому він змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 8245 доларів США боргу, 6000 доларів США процентів на підставі ст. 1048 ЦК України та три проценти річних у сумі 1742 долари 25 центів США.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представник подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, проти ухвалення в справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Суд за письмовою заявою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10000 доларів США, а останній зобов'язався повернути їх до 15 лютого 2014 року. На підтвердження отримання грошових коштів відповідач написав позивачу боргову розписку від 15 жовтня 2013 року (а.с. 9-10).
Зі зворотної сторони розписки вбачається, що відповідач частково погашав борг, зокрема, за період з 12 грудня 2014 року по 05 листопада 2016 року останнім в рахунок боргу повернуто 1572 долари США.
13 липня 2020 року відповідачем в рахунок погашення боргу оплачено позивачу 4924 гривні 62 копійки, що підтверджується квитанцією від 13 липня 2020 року (а.с. 11).
Станом на день подачі позову до суду відповідач борг у повному обсязі не повернув.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлено, що відповідно до договору позики від 15 жовтня 2013 року ОСОБА_2 має повернути ОСОБА_1 10000 доларів США.
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням повернутих сум в розмірі 8245 доларів США.
За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 8245 доларів США боргу за договором позики.
Позивач також просить стягнути з відповідача три проценти річних з простроченої суми за період з 16 лютого 2014 року по 12 травня 2020 року в сумі 1668 доларів 83 центи США та за період з 12 травня 2020 року по 13 липня 2020 року в сумі 73 долари 42 центи США.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок суми трьох процентів річних по договору позики наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 4-5).
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають нараховані три проценти річних у сумі 1742 долари 25 центів США.
Позивач також просить стягнути з відповідача проценти на підставі ст. 1048 ЦК України у сумі 6000 доларів США за період з 15 жовтня 2013 року по 15 лютого 2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договором позики між сторонами розмір процентів не встановлений.
Позивачем наданий суду розрахунок процентів за договором. Разом з тим, з розрахунку вбачається, що всупереч вимогам ст. 1048 ЦК України позивачем нараховані проценти з розрахунку облікової ставки Національного банку України за рік.
За період з 15 жовтня 2013 року по 15 лютого 2014 року розмір облікової ставки Національного банку України складає 6,50 %, кількість днів прострочення - 124.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають проценти за період з 15 жовтня 2013 року по 15 лютого 2014 року на підставі ст. 1048 ЦК України у розмірі 220 доларів 82 центи США (10000 х 6,50 = 65000 : 365 = 178,08 х 124 = 22081,92 : 100 = 220,82).
З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню частково.
З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір на користь держави у розмірі 2803 гривні 14 копійки.
Керуючись статтями 526, 530, 533, 549, 625, 629, 759, 1046-1051 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 8245 доларів США боргу, три проценти річних у сумі 1742 долари 25 центів США та 220 доларів 82 центи США процентів.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 2803 гривні 14 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 18 жовтня 2021 року.
Суддя: