27.10.2021 Справа № 756/14753/21
Номер справи 756/14753/21
Номер провадження 6/756/824/21
20 жовтня 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання- Михнюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» (надалі - ТОВ «ФК ФОРТ») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування заяви вказують, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2008 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» грошові кошти в розмірі 70647,15 грн. та судові витрати по справі: 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення та державне мито в розмірі 706 грн. 47 коп., а всього 71383,62 грн.
02 березня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL2N79275_266ПВ, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 1013/П/27/2006-840 від 11 липня 2006 року перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
05 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено Договір про відступлення прав вимоги № б/н, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 1013/П/27/2006-840 від 11 липня 2006 року, перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».
Зазначають, що 04 червня 2015 року за рішенням Національного Банку України розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Надра».
Таким, чином поновлення процесуального строку ТОВ «ФК ФОРТ», що був пропущений через перебування первісного кредитора на стадії ліквідації, де було прийнято рішення про введення тимчасової адміністрації та початок процедури ліквідації, неможливість пред'явлення виконавчого документа в межах строку норм Закону України «Про виконавче провадження», що виключає наявність вини ТОВ «ФК ФОРТ» є поважною причиною пропуску такого строку, а також є підставою для поновлення такого строку.
З цих підстав ТОВ «ФК ФОРТ» просило суд замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК ФОРТ» у виконавчому листі № 2-5569/2008 та поновити строк для його пред?явлення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2021 року визначено головуючим - суддю Шролик І.С.
Сторони в судове засідання призначене на 20 жовтня 2021 року не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.
Боржник повідомлявся про розгляд справи судом належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою місця реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті Оболонського районного суду м. Києва.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності вказаних осіб, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заяву необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2008 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» грошові кошти в розмірі 70647,15 грн. та судові витрати по справі: 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення та державне мито в розмірі 706 грн. 47 коп., а всього 71383,62 грн.
02 березня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL2N79275_266ПВ, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 1013/П/27/2006-840 від 11 липня 2006 року перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
05 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено Договір про відступлення прав вимоги № б/н, за умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 1013/П/27/2006-840 .
Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.
Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження (правова позиція Верховного суду України висловлена у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10), яка згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, з урахуванням відсутності доказів виконання судового рішення, а також беручи до уваги, що до ТОВ «ФК «ФОРТ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , суд вважає за можливе замінити стягувача ПАТ «Комерційний Банк «Надра» його правонаступником ТОВ «ФК «ФОРТ».
Щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що після пред'явлення ПАТ «КБ «НАДРА» виконавчого листа до примусового виконання, постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального Управління юстиції у м. Києві Негодою О.О. від 29 березня 2017 року виконавче провадження ВП 52271427 завершено, а виконавчий лист повернуто стягувачу. Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень ПАТ «КБ «НАДРА» повторно виконавчі документи про стягнення заборгованості з боржника для примусового виконання не пред'являв.
04 червня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 червня 2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА»
Повноваження органів управління банку, що ліквідується, покладаються на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд). З аналізу норм Закону, зокрема п. 8 ст. 4, п. 2 ст. 48 випливає, що основною функцією Фонду в процесі ліквідації банків є організація відчуження всіх активів і зобов'язань неплатоспроможного банку до яких входять і права вимоги за кредитними договорами.
Таким чином, порушення процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» в період повернення виконавчого листа є поважною причиною та підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В силу положень Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час набрання рішенням законної сили).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції, яка була чинна на момент набрання рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст. 23 Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа, у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
05 жовтня 2016 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюється для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно Закону № 606-XIV (ст. 23 цього Закону) строк давності пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається його пред'явленням до виконання. Така сама норма передбачена й ст. 12 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статті 12 цього Закону.
З огляду на те, що з 30 вересня 2016 року до 29 березня 2017 року виконавчий лист перебував на примусовому виконанні та повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», відбулось переривання строку, й строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчився 29 березня 2020 року.
05 листопада 2020 року ТОВ «ФК ФОРТ» отримало право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 1013/П/27/2006-840 від 11 липня 2006 року.
ОВ «ФК ФОРТ» звернувся до суду зі заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання 24 вересня 2021 року, тобто строк пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущений на 1,5 роки з поважних причин, через процедуру ліквідації первісного стягувача та повернення виконавчого документа без виконання.
ЄСПЛ вказував у своїх рішеннях, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ясіун'єне проти Литви» від 06 березня 2003 року, «Руйану проти Румунії» від 17 червня 2003 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до статті 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Рішення Оболонського районного м. Києва суду від 09 грудня 2008 року не виконується, а пропущення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання не дає можливості заявнику звернутися до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
З метою захисту інтересів стягувача та враховуючи, що вини ТОВ «ФК ФОРТ» у пропуску строку пред'явлення виконавчих документів для виконання не встановлено, суд вважає за необхідне поновити строк для пред'явлення виконавчого документу за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2008 року у справі № 2-5569/2008 до виконання .
Керуючись ст. ст. 18, 260, 261, 442, 433 ЦПК України, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16) у виконавчому листі № 2-5569/2008, виданому на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом Відкритого Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором.
Поновити строк для пред'явлення виконавчого листа № 2-5569/2008 до виконання, виданого на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2008 року по цивільній справі № 2-5569/2008 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 27 жовтня 2021 року.
Суддя І. С. Шролик