Справа №:755/17675/17
Провадження №: 2-р/755/7/21
"27" жовтня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді САВЛУК Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду, яка подана в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про вселення та визнання права користування житловим приміщенням,
12 березня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалене рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про вселення та визнання права користування житловим приміщенням.
Вселено ОСОБА_2 разом з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.
27 вересня 2021 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Даценко О.М., про роз'яснення резолютивної частини рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2018 року в частині того, які саме вимоги судом не задоволенні і які необхідно виконати шляхом вселення у спірну квартиру не порушуючи прав інших мешканців, відстрочити виконання рішення до одного місяця з дати роз'яснення рішення.
За змістом положень ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 271 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне здійснювати розгляд заяви про роз'яснення судового рішення в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наведені заявником підстави для роз'яснення судового рішення, суд приходить до наступних висновків.
Роз'яснення рішення суду - це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту. Особа, яка ініціює роз'яснення, у своїй заяві має вказати, що саме у рішенні суду для неї є незрозумілим, як саме невизначеність та нечіткість рішення суду може вплинути на ефективність його виконання. В заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у судовому рішенні є незрозумілим, в чому нерозуміння рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Виходячи з положень ч.1 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Згідно частини першої та другої статті 271 Цивільного процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
За нормою вказаної статті рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Роз'ясненню підлягає судове рішення, яке підлягає виконанню як у добровільному порядку, так і примусово у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Таким чином, зрозумілість рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані чи передбачають подвійне тлумачення, що позбавляє можливості його реалізації.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Отже, роз'яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Як вбачається з тексту рішення суду, воно є повним, чітким та зрозумілим, ухвалено на підставі наявних в справі матеріалів, в межах заявлених позовних вимог з наведенням доводів та аргументів з посиланням на правові норми, які регулюють спірні відносини, та слугували підставою для задоволення позовних вимог в частині вирішення спору щодо вселення позивача разом з малолітньою дитиною до спірної квартири, та відмови в решті заявлених вимог, тому рішення суду не потребує роз'яснення.
Про відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. (ч. 4 ст. 271 ЦПК України)
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що рішення суду від 12 березня 2018 року у цивільній справі №755/17675/17, ухвалене відповідно до вимог ЦПК України та в межах заявлених вимог, є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, тож судом не встановлено обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення поданої заяви, отже суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення,за відсутності підстав, передбачених статтею 271 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, суд не вбачає підстав для розгляду питання щодо відстрочки виконання рішення суду, про що окремо вказано у заяві про роз'яснення судового рішення, оскільки розгляд такої категорії справ передбачає вчинення окремої процесуальної дії на стадії виконання судового рішення з дотриманням вимог, які визначенні статтею 435 Цивільного процесуального кодексу України, в той же час заявляючи таку вимогу відповідач посилається на положення статті 373 Цивільного процесуального кодексу України, яка регулює процедурні питання щодо відмови від позову та укладання мирової угоди на стадії апеляційного розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 258, 271, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду, яка подана в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про вселення та визнання права користування житловим приміщенням.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.