Справа №:755/16720/21
Провадження №: 1-кс/755/4741/21
"20" жовтня 2021 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яйпан Ферганської області Республіки Узбекистан, громадянина України, одруженого, який не працює, має на утриманні неповнолітнього сина 2006 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040002071 від 24 червня 2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
слідчий Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, щонапередодні 23 червня 2021 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, у ОСОБА_5 виникли неприязні відносини з раніше невідомим йому власником автомобіля марки «КІА», моделі «К5», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , ким виявився ОСОБА_8 на ґрунті того, що останній залишав вказаний автомобіль біля житлового будинку № 6, по вул. Юності, у м. Києві, на паркувальному місці, на якому до цього протягом тривалого часу ОСОБА_5 також залишав власний автомобіль марки «КІА», моделі «Соренто», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , помилково вважаючи вказане місце своєї власністю.
З цього приводу ОСОБА_5 заздалегідь власноручно виготовив на аркуші паперу записку з вимогами не займати, начебто, його місце для паркування та погрозами, яку приклеїв клейкою стрічкою до лобового скла автомобіля ОСОБА_8 .
У подальшому, 23 червня 2021 року приблизно о 08 год 10 хв ОСОБА_5 перебував за адресою: м. Київ, вул. Юності, 6, де побачив раніше невідомого йому ОСОБА_8 .
У свою чергу ОСОБА_8 , побачивши ОСОБА_5 висловив йому зауваження з приводу, на його думку, хуліганської поведінки останнього, яка виражалася у наклеюванні записки з вимогами не паркувати автомобіль на його місці та погрозами.
У цей час у ОСОБА_5 з мотиву явної неповаги до суспільства, що виражалося у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалося особливою зухвалістю.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося нехтуванням до існуючих правил та норм поведінки, ОСОБА_5 у відповідь на зауваження ОСОБА_8 почав наносити удари руками та ногами в область голови та тулуба останнього.
Продовжуючи реалізовувати власний злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з мотиву явної неповаги до суспільства, ОСОБА_5 підійшов до власного автомобіля моделі «KIA», моделі «Соренто», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , звідки дістав раніше заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень у вигляді дерев'яної бити, та тримаючи її в руках почав бігти до потерпілого ОСОБА_8 з метою нанесення йому тілесних ушкоджень вказаним предметом.
У свою чергу ОСОБА_8 , з метою відвернення отримання можливих тілесних ушкоджень почав тікати від ОСОБА_5 , але той свої хуліганські дії не припинив, а тримаючи вказану дерев'яну биту в руках, заздалегідь заготовлену для нанесення тілесних ушкоджень, голосно вигукуючи погрози в бік потерпілого, що супроводжувалось нецензурною лексикою, здійснив спробу наздогнати ОСОБА_8 .
У подальшому ОСОБА_5 усвідомивши, що фізично не встигає наздогнати потерпілого, цілеспрямовано кинув вказаною битою в бік потерпілого, влучивши нею йому в область спини, а сам повернувся до власного автомобіля моделі «KIA», моделі «Соренто», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , сівши за кермо якого, свої хуліганські дії не припинив, а продовжив переслідувати ОСОБА_8 з метою нанесення йому тілесних ушкоджень на самому автомобілі за кермом.
Далі, ОСОБА_5 рухаючись на вказаному власному автомобілі, по асфальтному покриттю, паралельно до потерпілого, наздогнав потерпілого ОСОБА_8 , який біг по тротуару вздовж території ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1-А.
Цим самим, ОСОБА_5 , створюючи небезпеку для інших учасників дорожнього руху та пішоходів, зокрема, неповнолітніх осіб, що рухались до середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 258 м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1-А. та які прямували по тротуару та з метою демонстрації своєї зверхності над потерпілою особою, виїхав на тротуар, після чого збільшив швидкість та наїхав лівим переднім колесом на праву ногу потерпілого ОСОБА_8 , внаслідок чого останній впав на землю, у зв'язку з завданням йому тілесних ушкоджень такими діями.
Після зазначених дій, одразу, зупинивши автомобіль, ОСОБА_5 спільно з невстановленим слідством чоловіком, вийшов з вказаного автомобіля, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб, якими були помічені злочинні дії останнього, діючи умисно, з мотиву явної неповаги до суспільства, тримаючи в правій руці дерев'яну биту, ОСОБА_5 , почав наносити нею, руками і ногами цілеспрямовані хаотичні удари в область голови та тулуба ОСОБА_8 , а невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебувала разом з ОСОБА_5 , його злочинні дії не припинила, а спостерігала за хуліганськими діями останнього.
Невдовзі ці хуліганські дії було припинено сторонніми особами, після чого ОСОБА_5 спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли на автомобілі.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_8 нанесено синці та садна, що відносяться до легких тілесних ушкоджень та забійні рани відносяться до легких тілесних ушкоджень що спричинили короткочасний розлад здоров'я, згідно висновку експерта № 042-1022-2021 від 17 серпня 2021 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочин, який за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 7 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме можливість його переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків таперешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а ризики, на які вказав прокурор, не доведені. Зважаючи на це, просив застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав захисника у повному обсязі.
Слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
За вказаним фактом 24 червня 2021 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно № 12021105040002071.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку підозрюваного та захисника щодо вручення їм копій клопотання, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
12 жовтня 2021 року - ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_9 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, наявними у клопотанні додатками, зокрема копіями: протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23 червня 2021 року, рапорту від 23 червня 2021 року, протоколу допиту потерпілого від 16 липня 2021 року, протоколів допиту свідків від 23, 27 липня,12, 16 серпня 2021 року, протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімками з довідками від 10, 12 та 16 серпня 2021 року, протоколу проведення слідчого експерименту від 12 та 19 серпня 2021 року, протоколу перегляду відеозапису від 19 серпня 2021 року, постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12 жовтня 2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Слідча суддя враховує, що запобігання ризику переховування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваного ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_9 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання до 7 років позбавлення волі.
Також слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик незаконного впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки враховує те, що згідно чинного законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Водночас слідча суддя критично ставиться до ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій, чим буде затягувати строки досудового розслідування, оскільки дана вказівка є формальною та не підтверджується жодними матеріалами долученими до клопотання.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, не працює, зареєстрований та проживає у м. Києві, раніше не судимий.
Разом з тим, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Також при розгляді даного клопотання слідча суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02, щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Між тим клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру переховуватись та перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Слідча суддя звертає увагу на те, що долучені до клопотання докази підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КПК України, проте не свідчать про обґрунтованість ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
За наведених обставин, слідча суддя дійшла висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 11 грудня 2021 року із зобов'язанням останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження, поклавши на підозрюваного процесуальний обов'язок, передбачений ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме утриматись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри та може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. 176-179, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя,
у задоволенні клопотання старшого слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування до 11 грудня 2021 року включно та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
ОСОБА_5 повинно негайно бути доставлено до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 11 грудня 2021 року включно, такий обов'язок:
утриматись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захиснику, прокурору негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчої судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 12 год 00 хв 25 жовтня 2021 року.
Слідча суддя: ОСОБА_1