Справа № 752/12038/21
Провадження № 2/752/6995/21
іменем України
(заочне)
11 жовтня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
у травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 31.10.2020 року № 91488 щодо стягнення із нього на користь ТОВ «Качай гроші» заборгованості у розмірі 14 520,10 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги мотивував тим, що виконавчий напис № 91488, виданий 31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., є таким, що вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, за відсутності доказів, які підтверджують як наявність заборгованості, так і її безспірність, через що змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 21.05.2021 року відкрито провадження з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 11.10.2021 року (а.с. 33-34).
Ухвалою від 21.05.2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 91488, вчиненого 31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. (а.с. 36-37).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Треті особи пояснення щодо позову не надали.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з ухваленням заочного рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай Гроші» 20.07.2019 року укладено кредитний договір № 00-368342, за умовами якого кредитор надає позичальнику на споживчі потреби кредит в розмірі 6 325,00 грн. строком на 10 днів строком до 30.07.2019 року зі сплатою процентної ставки за користування коштами кредиту 1,7% в день (612% річних), тип процентної ставки - фіксована, загальна вартість кредиту - 7 400,30 грн. (а.с. 23-27).
У розділі договору «підписи сторін» зазначається, що ОСОБА_1 підписано (електронний підпис позивальника відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора) (а.с. 27).
Договір у даному випадку позивачем не оспорюються та є дійсними в силу правової презумпції, закріпленої у ст. 204 ЦК України, тому посилання позивача на відсутність накладення на договір підпису в розумінні ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: відсутність алфавітно-цифрової послідовності, що мала б додаватися до інших електронних даних як обов'язковий реквізит підписання ним документу, судом оцінюється критично та не приймається до уваги з огляду на їх формальний характер, оскільки договір кредиту з огляду на імперативні норми ч. 2 ст. 640, ст. 1046, ч. 2 ст. 1047, ст. 1054 ЦК України, є укладеним з моменту перерахування грошей, а письмова форма вважається додержаною щонайменше, у зв'язку з наявністю волевиявлення сторін на виконання договору, вчинення відповідних дій на його укладення (введення одноразового ідентифікатора), в також наявністю квитанції про здійснення платежу (видачу позики).
31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинений виконавчий напис № 91488, за яким пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 00-368342 від 20.07.2019 року, укладеним між ним та ТОВ «Качай Гроші» (а.с. 226).
Згідно виконавчого напису загальна сума заборгованості складає 13 320,10 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 6 325,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 6 995,10 грн.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто сплати із стягувача у розмірі 1 200,00 грн.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника складає 14 520,10 грн.
У виконавчому написі зазначається, що строк платежу за кредитним договором настав і стягнення заборгованості проводиться за період з 25.08.2019 року по 21.10.2020 року (а.с. 22).
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження № 6387918 (а.с. 14-18).
Згідно зі ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 зазначається, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевіркидоводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року по справі № 6-887цс17.
За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що з документів, які б могли підтвердити безспірність заборгованості в матеріалах справи наявний лише кредитний договір № 00-368342 від 20.07.2019 року.
Пунктом 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 року № 254).
Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити (п. 5.5 Положення № 254): номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (за дебетом або кредитом відповідно); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Отже, якщо виписка з рахунку відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до умов договору банківського рахунку, укладеного між підприємством і банком, то такий документ є належним доказом для облікових цілей.
Разом з тим, матеріали справи не містять виписки з рахунку, котра б містила необхідні реквізити і підтверджувала б факт отримання грошових коштів позивачем і наявності заборгованості, тим більше безспірної.
Тому, суд дійшов висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, зокрема, безспірність заборгованості. Відповідач також не скористався правом надання відповідних доказів до суду.
Крім того, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 31.10.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Горай О.С. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є ще однією підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
Отже, станом на 31.10.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не мав права вчиняти виконавчий напис за № 91488 про звернення стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Качай Гроші» грошових коштів в сумі 14 520,10 грн., оскільки кредитний договір, за яким є заборгованість не був підставою для безспірного стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, на відповідача слід покласти сплату судового збору за подання позову у розмірі 908,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 270-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрованим у реєстрі за № 91488, щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованості у розмірі 14 520,10 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай гроші», код ЄДРПОУ 41697872, адреса: вул. Федорова Івана, буд. 64/16, м. Київ, 03150.
Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: АДРЕСА_2.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Клименко Роман Васильович, адреса: вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 31, м. Київ, 02094.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Хоменко