27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 826/18788/14
адміністративне провадження № К/9901/38530/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд),
перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року в справі №826/18788/14 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної служби України з питань захисту персональних даних про визнання протиправними і скасування розпорядження та наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМ України), Державної служби України з питань захисту персональних даних, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження КМ України від 16.10.2014 №979-р про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної служби України з питань захисту персональних даних з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», згідно з пунктом 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України);
- визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з питань захисту персональних даних від 27.10.2014 №73-К про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної служби України з питань захисту персональних даних з 05 листопада 2014 року відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України;
- змінити формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 і вважати звільненою з 18.11.2014 на підставі частини першої статті 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з вступом до навчального закладу;
- зобов'язати КМ України внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби України з питань захисту персональних даних від 27.10.2014 №73-К про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної служби України з питань захисту персональних даних з 05.11.2014 відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України;
- визнано протиправним і скасовано розпорядження КМ України від 16.10.2014 №979 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної служби України з питань захисту персональних даних" в частині звільнення з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (пункт 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України);
- зобов'язано КМ України прийняти рішення, яким змінити формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 , виклавши його у такій редакції: «звільнити ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державної служби України з питань захисту персональних даних з 18.11.2014 на підставі частини першої статті 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з вступом до навчального закладу»;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року касаційну скаргу КМ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року в справі №826/18788/14 повернуто особі, яка її подала.
22 жовтня 2021 року до Суду вдруге надіслано касаційну скаргу КМ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року в справі №826/18788/14.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Водночас скаржником не наведено, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
За таких обставин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року в справі №826/18788/14 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська