27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 1540/4099/18
адміністративне провадження № К/9901/10490/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мессем" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, бездіяльності, визнання скарги задоволеною, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мессем" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді- Завальнюка І.В.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Потапчук В.О., суддів: Семенюк Г.В., Шляхтицбкого О.І.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ТОВ "Мессем" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними дії ДФС України з формування квитанції про неприйняття податкової накладної № 6 від 25.10.2017, направленої позивачем на реєстрацію та доставленої 15.10.2017 о 22:58 год.;
1.1. - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду скарги позивача на відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 25.10.2017 та визнати скаргу на відмову в реєстрації ПН задоволеною, а ПН зареєстрованою 15.11.2017 о 22:58 год..
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.10.2017 ним було складено податкову накладну № 6 від 25.10.2017, а 15.11.2017 о 21:20 год. направлено на реєстрацію в ЄРПН. 15.11.2017 о 22:58 год. позивачем було отримано повідомлення про отримання звітності, а після закінчення операційного дня надійшла квитанція про неприйняття податкової накладної через подання її після закінчення операційного часу, що на думку позивача не відповідає дійсності, оскільки податкова накладна була доставлена до ДФС України о 22:58 год., а операційний день триває до 23:00 год. У зв'язку із цим 17.11.2017 позивачем на адресу ДФС України була направлена скарга на відмову в реєстрації податкової накладної, в якій позивач просив вважати податкову накладною зареєстрованою та не застосовувати до нього штрафні санкції. У зв'язку із тим, що відповіді на зазначену скаргу позивачем не отримано, позивач вважає скаргу задоволеною. Однак, у зв'язку із тим, що в особовій картці платника податку не відобразилися відомості про реєстрацію податкової накладної, 26.11.2017 після закінчення граничного строку реєстрації податкової накладної позивач був вимушений повторно подати на реєстрацію податкову накладну № 6 від 25.10.2017, яка була зареєстрована. При цьому, 10.01.2018 ГУ ДФС в Одеській було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002641212, яким нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної № 6 від 25.10.2017 в розмірі 45283,30 грн. Однак позивач переконаний, що оскільки ПН була доставлена до ДФС України 15.11.2017 о 22:58 год., тобто протягом операційного дня, вона підлягала прийняттю від платника податків.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року, у задоволені позовних вимог було відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що квитанція, згідно якої податкову накладну № 6 від 25.10.2017, направлену ТОВ "Мессем" на реєстрацію 15.11.2017 о 21:20:13 год., не прийнято відповідно до п.3 Порядку № 1246, - сформована у спосіб, що передбачений чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що 25.10.2017 ТОВ "Мессем" складено податкову накладну №6 від 25.10.2017, яку 15.11.2017 о 21:20 год. направлено на реєстрацію в ЄРПН.
7. 15.11.2017 ТОВ "Мессем" отримано повідомлення про отримання звітності, відповідно до якого податкова накладна була доставлена в поштову скриньку ДФС України 15.11.2017 о 22:58 год.
8. Пізніше 15.11.2017 о 23:03:45 год. на адресу ТОВ "Мессем" надійшла квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами обробки податкової накладної документ прийнято не було з причини нереєстрації податкової накладної протягом операційного дня з 0 год. до 23 год. останнього операційного дня.
9. 17.11.2017 ТОВ "Мессем" направлена скарга на відмову в реєстрації податкової накладної.
10. Так, зазначені доводи ТОВ "Мессем" не прийняті до уваги, оскільки станом на момент проведення камеральної перевірки, так і станом на момент розгляду вказаної справи судом, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна від 25.10.2017 зареєстрована 26.11.2017. І при цьому Товариством не надано доказів щодо звернення до суду з позовом до ДФС України щодо реєстрації оскаржуваної накладної, а так само не надано рішення суду щодо визнання датою реєстрації податкової накладної від 25.10.2017- 15.11.2017.
11. Уважаючи дії податкового органу протиправним та таким, що було прийнятий з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
12. У доводах касаційної скарги позивач зазначає, неправильно застосовано п.12.13 Порядку ведення державного реєстру податкових накладних, пославшись на те, що подання податкової накладної позивачем менше ніж за дві години до закінчення операційного часу визначено Порядком як підстава для неприйняття податкової накладної, тим самим суд також допустив грубе порушення статті 19 Конституції України, яка передбачає дії та рішень суб'єктів господарювання, судом неповно встановлено обставини справи в частині такої заявленої позивачем підстави позову, як наявність двозначного регулювання відносин в податковому законодавстві, що допускає множинне його трактування, в результаті чого спір між фіскальним органом та платником податку має бути вирішений на користь платника податку, що призвело до поставлення неправильного за своєю суттю рішення із грубим порушенням вимог пп.4.1.4 п.4.1,п.56.21 ст.56 ПКУ, неправильно застосовано норми п.2 Розділу 3 та п.11 розділу 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України №233 від 10.04.2008 року.
13. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
14. Ураховуючи положення п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
15. Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, Суд виходить з наступного.
16. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
17. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв'язку з наступним.
18. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
19. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
21. Пунктом 201.16. визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
22. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
23. Згідно п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
24. Відповідно до п.13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
25. Пункт 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
26. Так, пунктом 15 Порядку № 1246 зазначено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
27. Ураховуючи викладене, суд уважає, що у прийнятті податкових накладних платнику податку на додану вартість може бути відмовлено виключно в разі наявності визначених у законодавстві причин. Відмова у прийнятті податкових накладних за відсутності таких причин є протиправною, оскільки наведений у Порядку перелік підстав для відмови у прийнятті податкових накладних є виключним.
28. Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволені позовних вимог стосовно визнання протиправними дій ДФС України з формування квитанції про неприйняття податкової накладної № 6 від 25.10.2017 дійшли до висновку, що квитанція, згідно якої податкову накладну № 6 від 25.10.2017, направлену ТОВ "Мессем" на реєстрацію 15.11.2017 о 21:20:13 год., не прийнято відповідно до п.3 Порядку № 1246, - сформована у спосіб, що передбачений чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.
29. Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки судами під час розгляду справи не досліджено зміст квитанції про неприйняття податкової накладної № 6 від 25.10.2017, а саме підстави (виявлені помилки) для неможливості прийняття документу (податкової накладної). (а.с.25)
30. Так, відповідно до свого висновку податковий орган, посилався на порушення пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
31. Одночасно пунктом 15 зазначеного Порядку встановлено, що у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
32. Тобто, суд першої та апеляційної інстанції не надав оцінки відповідності змісту квитанції про неприйняття податкової накладної № 6 від 25.10.2017 вимогам пунктів 12, 15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
35. У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили при цьому фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
36. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.
37. Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мессем" задовольнити частково.
2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №1540/4099/18 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко