27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 380/3171/21
адміністративне провадження № К/9901/38797/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Західне РУ ДПС України), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому допомоги на оздоровлення, у серпні 2016року та травні 2017 року у розмірі 8819,25 грн та 10368,38 грн відповідно, без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 (далі - постанова КМУ №889); зобов'язано Західне РУ ДПС України нарахувати та виплатити на його користь недоплачену допомогу на оздоровлення у серпні 2016року та у травні 2017року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ №889.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Західного РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, у серпні 2016 року та травні 2017 року у розмірі 8819,25 грн та 10368,38 грн, відповідно, без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постанови КМУ №889. Зобов'язано Західне РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь позивач недоплачену допомогу на оздоровлення у серпні 2016 року та у травні 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постанови КМУ №889.
25 жовтня 2021 року Західне РУ ДПС України подало касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить переглянути оскаржені судові рішення на підставі пункту 1 частини третьої статті 328 КАС України, скасувати їх та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є перерахунок допомоги на оздоровлення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами “а” - “г” цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове значення для заявника, оскільки така категорія справ стосується грошового забезпечення військовослужбовців, що тягне додаткові витрати з Державного бюджету України та негативно впливає на фінансовий стан відповідача, що призведе до невиплати грошового забезпечення іншим військоврослужбовцям.
Верховний Суд відхиляє такі доводи заявника, оскільки формальні посилання на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики та винятковість справи, за відсутності обґрунтованих мотивів не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені саме у цій справі можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Крім того, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, встановлених у кожному конкретному випадку, а Західне РУ ДПС України не обґрунтувало в чому саме полягає винятковість саме цієї справи, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, а лише послалося на обмежене фінансування та статус бюджетної установи.
Інші аргументи скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для перерахунку допомоги на оздоровлення військовослужбовця, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська