27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 826/4858/17
адміністративне провадження № К/9901/49028/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 826/4858/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Сервіс" до першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича про скасування рішення про накладення штрафу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року
(ухвалену у складі головуючого судді Смолія І.В.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Карпушової О.В., суддів: Аліменка В.О., Епель О.В.)
Короткий зміст позовних вимог
1.У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» звернулося до суду з позовом до першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка Владислава Степановича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами № 137 від 14 березня 2017р. у розмірі 9 600,00 грн.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами позапланової перевірки стану дотримання законодавства про працю у ТОВ «Маркет-Сервіс», яка по факту проведена не була, Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 14 березня 2017р. №137 у розмірі 9 600,00 грн. Таку постанову представник позивача вважає незаконною, прийнятою з порушенням законодавства, у зв'язку з чим просив її скасувати.
Короткий зміст рішень судів І та ІІ інстанцій
3.14 грудня 2017 року Окружний адміністративний суд м. Києва вирішив:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» відмовити.
4.Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем було підтверджено належними доказами дотримання ним «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» при розгляді справи про недопуск представника контролюючого органу до перевірки.
5. За результатами перегляду справи в апеляційному порядку Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 25 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс».
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/4858/17 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. У касаційній скарзі позивач посилається на недоведеність стороною відповідача фактичного недопущення представника контролюючого органу до здійснення ним позапланової перевірки документації Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Сервіс". Крім того скаржник вказує на недопустимість наданих відповідачем доказів з огляду на не витребування судом їх оригіналів для ознайомлення під час розгляду справи.
8. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 квітня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.
9.Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/4858/17.
10. 26 червня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2018 року були задоволені заяви суддів про самовідвід.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 14 грудня 2018 року, у зв'язку з постановленням Верховним Судом 03 грудня 2018 року ухвали про відведення складу колегії суддів, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.
13. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М.М., суддів Данилевич Н.А., Мороз Л.Л.
14. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М.М., суддів Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.
15. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 01 липня 2019 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача.
ІІ СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. 13 січня 2017р. на адресу відповідача надійшов лист від Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці про направлення звернення ОСОБА_1 щодо невиплати їй ТОВ «Маркет-Сервіс» розрахункових коштів та за невикористану відпустку, яким доручено розглянути звернення та провести перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у ТОВ «Маркет-Сервіс».
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015р. №929-р та Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016р. №8 та відповідно до листа Державної служби України з питань праці про проведення позапланової перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, першим заступником ГУ Держпраці у Київській області Андрієнком В.С. було видано наказ №404 від 16 лютого 2017р. «Про проведення позапланової перевірки ТОВ «Маркет-Сервіс» у відповідності до якого головному державному інспектору відділу з питань дотримання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів Рибачук Анні Володимирівні (надалі- державний інспектор) доручено провести в період з 20 лютого по 3 березня 2017 року позапланову перевірку додержання законодавства з питань праці ОСОБА_1
На підставі наказу №404 від 16 лютого 2017р. видано направлення № 346 від 16 лютого 2017р. на проведення перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Маркет-Сервіс».
23 лютого 2017р. державний інспектор прибула для проведення позапланової перевірки стану додержання законодавства про працю ТОВ «Маркет-Сервіс» за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 57. Однак за вказаною адресою державного інспектора не допустили на територію підприємства двоє чоловіків, які відмовились представитись у зв'язку з чим не видалось можливим навіть ознайомити керівництво з підставою проведення позапланового заходу та пред'явити всі документи для проведення позапланової перевірки.
Про факт недопуску до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, державний інспектор доповіла службовою запискою в якій просила розглянути матеріали справи для прийняття рішення щодо застосування фінансових санкцій на підставі абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП (9 600,00грн.).
У зв'язку із недопуском державного інспектора до проведення позапланової перевірки 23 лютого 2017р. було складено Акт № 26-228/178 та керуючись п.2 та п.3 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», першим заступником начальника ГУ Держпраці у Київській області Андрієнком В.С. було прийнято рішення про розгляд справи про накладення на ТОВ «Маркет-Сервіс» штрафу на підставі якого листом №4.3/2381 від 03 березня 2017р. повідомлено про розгляд справи 14 березня 2017р. о 11:00.
В зв'язку з тим, що державного інспектора до ознайомлення з документами Товариства допущено не було, на підставі підп.54 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці та абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП, першим заступником начальника Управління Держпраці у Київській області прийнято постанову № 137 від 14 березня 2017р. про накладення на позивача штрафу в розмірі 9600,00грн.
Вважаючи, що перевірка дотримання суб'єктом господарювання законодавства про працю проведена з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим відповідачем прийнято протиправну постанову № 137 від 14 березня 2017р., ТОВ «Маркет-Сервіс» звернулося до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
19. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Абзац 6 цієї статті передбачає, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.
Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці визначена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02 липня 2012 року (далі також - Порядок №390 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до частини другої Порядку №390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.
Згідно з частиною третьою Порядку №390 інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
При цьому позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, метою проведення спірних заходів контролю щодо ТОВ «Маркет-Сервіс» була безпосередньо перевірка обставин, викладених у зверненні ОСОБА_1 .
З цих підстав заступником ГУ Держпраці у Київській області Андрієнком В.С. було видано наказ №404 від 16 лютого 2017р. про проведення позапланової перевірки ТОВ «Маркет-Сервіс» на предмет додержання законодавства з питань праці ОСОБА_1 та видано відповідне направлення.
23 лютого 2017р. державний інспектор прибула для проведення позапланової перевірки, однак інспектора не допустили на територію підприємства.
З цих підстав інспектором було складено акт про недопуск та повідомлено про це позивача листом №4.3/2381 від 03 березня 2017р.
Відтак, відповідач, як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю, має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, може витребовувати документи, що мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки. Проте, оскільки державного інспектора не було допущено до проведення перевірки та не надано позивачем витребуваних документів, відповідач не реалізував наявне в нього повноваження, що у свою чергу розцінюється як створення перешкод у проведенні перевірки.
Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №804/1671/17.
Колегія суддів КАС ВС зауважує, що позивач під час розгляду справи не заперечував факт недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки, лише акцентував увагу на невстановленні інспектором осіб, які чинили йому перешкоди у проведенні позапланової перевірки, проте, як сам зазначає, такі особи були встановлені вже під час розгляду справи про накладення штрафу.
Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, натомість зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
Скаржнику варто звернути увагу, що ні під час проведення перевірки, ні до розгляду справи про накладення штрафу через недопуск представника контролюючого органу, поведінка позивача не відповідає критеріям добросовісності, оскільки з огляду на предмет та характер перевірки позивачем не було виявлено бажання за власної ініціативи надати контролюючому органу необхідні документи з метою нівелювання або зменшення негативних наслідків такої перевірки, так як основним критерієм при розгляді цієї справи являється саме неможливість перевірки контролюючим органом ініційованих працівником позивача ОСОБА_1 питань на момент дотримання позивачем вимог трудового законодавства.
А отже позивачу варто було б сконцентрувати свої доводи навколо спростування цих обставин, натомість скаржник у касаційній інстанції акцентує увагу суду касаційної інстанції на моменти, які у свою чергу зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що знаходиться поза межами компетенції суду.
Частиною 2 ст.265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у випадках, в тому числі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
За таких обставин, колегія суддів КАС ВС вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за вчинене ним порушення у сфері дотримання законодавства про працю згідно постанови № 137 від 14 березня 2017 року.
Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених сторонами у справі, тому відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено неповно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
20. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350,356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Сервіс» -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/4858/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій