27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 380/2105/21
адміністративне провадження № К/9901/38801/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Західне РУ ДПС України), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за періоди: з липня 2015 року по 01 серпня 2019 року та з грудня 2015 року до березня 2018 року, із застосуванням базового місяця для нарахування індексації - жовтень 2012 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по березень 2018 року, з відрахуванням раніше виплачених сум індексації із застосуванням базового місяця (як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року; визнати протиправними дії Західного РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) в частині нарахування та виплати йому із березня 2018 року до 01 серпня 2019 року індексації грошового забезпечення без урахування розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року та без урахування підвищення доходу і різниці між сумою індексації та розміром підвищеного доходу; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період із березня 2018 року по 01 серпня 2019 року включно, з урахуванням розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року та із урахуванням підвищення доходу і різниці між сумою індексації та розміром підвищеного доходу; визнати протиправною бездіяльність Західного РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому грошову допомогу, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із відрахуванням раніше виплаченої допомоги із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за серпень 2019 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Західне РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з липня 2015 року по березень 2018 року, з відрахуванням раніше виплачених сум індексації, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Зобов'язано Західне РУ ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із березня 2018 року по серпень 2019 року з врахуванням базового місяця - березень 2018 року, з відрахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Західного РУ ДПС України в частині неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов'язано Західне РУ ДПС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомоги, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», із відрахуванням раніше виплаченої допомоги із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за серпень 2019 року. В іншій частині позову відмовлено.
22 жовтня 2021 року Західне РУ ДПС України подало касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить переглянути оскаржені судові рішення на підставі пунктів 1,3 частини третьої статті 328 КАС України, скасувати їх та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є перерахунок індексації грошового забезпечення та стягнення компенсації за втрату частини доходів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами “а” - “г” цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткове для нього значення, оскільки така категорія справ стосується грошового забезпечення військовослужбовців, що тягне додаткові витрати з Державного бюджету України та негативно впливає на фінансовий стан відповідача, що надалі призведе до невиплати грошового забезпечення іншим військоврослужбовцям.
Верховний Суд відхиляє такі доводи заявника, оскільки формальні посилання на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики та винятковість справи, за відсутності обґрунтованих мотивів не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені саме у цій справі можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Крім того, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, встановлених у кожному конкретному випадку, а Західнео РУ ДПС України не обґрунтувало в чому саме полягає винятковість саме цієї справи, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, а лише послався на обмежене фінансування та статус бюджетної установи.
Інші аргументи скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявностіправових підстав для перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська