27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 300/1982/21
адміністративне провадження № К/9901/38549/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - Тлумацької РДА Івано-Франківської області), Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (далі - Івано-Франківська РДА), в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ від 30 березня 2021 року №23-к про звільнення його з посади спеціаліста з мобілізаційної та режимно-секретної роботи апарату Тлумацької РДА Івано-Франківської області, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Тлумацької РДА Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1949,30 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в позові та ухвалити нове судове рішення в цій частині.
Предметом спору у цій справі є правомірність наказу про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку із реорганізацією РДА та поновлення його на посаді.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на положення підпунктів «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначив, що справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення, оскільки за результатами її розгляду стежить велике коло суспільства, а також на думку заявника суд першої інстанції відніс справу до категорії незначної складності помилково, що вбачається з матеріалів справи та доводів касаційної скарги.
Верховний Суд відхиляє такі доводи заявника, оскільки, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, встановлених у кожному конкретному випадку. Водночас, ОСОБА_1 не обґрунтував в чому саме полягає винятковість саме цієї справи, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, а лише послався на протиправність свого звільнення.
Суд також не бере до уваги аргументи заявника щодо помилковості розгляду судами справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки за посадою позивач не є службовою особи, яка у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займає відповідальне та особливо відповідальне становище. Крім того, право суду обрати форму судочинства обмежене виключно приписами частини четвертої статті 12, статтями 257, 260 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, які заявник не зазначив, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Кашпур
О.Р. Радишевська