27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 420/6504/19
адміністративне провадження № К/9901/22864/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/6504/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд»
до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
третя особа: ОСОБА_1
про скасування наказів
за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 (головуючий суддя Бжассо Н.В.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 (колегія у складі: головуючого судді Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П., Осіпова Ю.В.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНД» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просило:
- скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16.05.2019 № 01-13/225 про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з небезпечними наслідками (СС1) № ОД 061190441727;
- скасувати наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 07.06.2019 №01-13/242 про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта до експлуатації від 08.04.2019 № ОД 141190982332.
2. Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані накази є протиправними, оскільки після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості, декларація про готовність об'єкта до експлуатації вичерпує свою дію. Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язкового проведення експертизи проекту будівництва об'єкта, що за класом наслідків (діяльності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 адміністративний позов задоволено. Скасовано наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/225 від 16.05.2019 про скасування права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з небезпечними наслідками (СС1) № ОД 061190441727. Скасовано наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/242 від 07.06.2019 про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта до експлуатації № ОД 141190982332 від 08.04.2019.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право на виконання будівельних робіт, набуте ОСОБА_1 на підставі повідомлення, зареєстрованого Управлінням ДАБК ОМР 13.02.2019 за № ОД 061190441727, скасовано відповідно до наказу від 16.05.2019 № 01-13/225ДАБК, тоді як декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована Управлінням - 08.04.2019. Тобто, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 16.05.2019 № 01-13/225ДАБК, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпало свою дію та було нечинним. Так само, суд встановив, що станом на час прийняття оскаржуваного наказу № 01-13/242ДАБК від 07.06.2019 про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ОД 141190982332 від 08.04.2019 «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 набув право власності на реконструйований об'єкт. Тобто, станом на час прийняття наказу № 01-13/242ДАБК від 07.06.2019, декларація про готовність об'єкта до експлуатації вичерпала свою дію.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Відповідач, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій подав касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що судами не надано належної правової оцінки щодо недостовірності даних у дозвільних документах, а саме експертний звіт №16-0043-19 від 11.02.2019, який стосується зовсім іншого об'єкту. Посилання судів на вичерпання дії дозвільними документами після реєстрації права власності ніяким чином не спростовує встановлених відповідачем недостовірностей.
7. 07.09.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020.
10. Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 26.10.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. 8.04.2019 Управлінням ДАБК ОМР зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) за №ОД 141190982332 з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , замовником якої є ОСОБА_1 .
12. В декларації вказано, що експертиза будівництва проведена Філією ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» в Одеській області, експерт Лисенко Геннадій Іванович , сертифікат АЕ 004401, позитивний експертний звіт №16-0043-19 від 11.02.2019.
13. Згідно з довідкою ТОВ «ПОРОМ-СТРОЙ ЛТД» вих. №183333 від 11.05.2019, правильною адресою об'єкту є: АДРЕСА_2 .
14. 14.05.2019 державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортов І.О. зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 .
15. 13.08.2019 державним реєстратором Дунай Х.Б. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ТОВ «САЙЛЕНД».
16. У період з 02.05.2019 по 14.05.2019 посадовими особами Управління ДАБК ОМР проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: Реконструкція квартири АДРЕСА_4 .
17. За результатами вказаної перевірки складено акт №000840 від 14.05.2019, згідно з яким встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт №ОД 061190441727 від 13.02.2019 з реконструкції квартири АДРЕСА_4 наведені недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації. Вказані висновки зроблені на підставі листа ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» в Одеській області №94/04 від 13.05.2019, згідно з яким експертиза проектної документації «Реконструкція квартири АДРЕСА_4 » не виконувалась, а експертний звіт №16-0043-19 від 11.02.2019 стосується зовсім іншого об'єкту будівництва.
18. На підставі висновків зазначеного акту перевірки та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Найка В.Г. Управління ДАБК ОМР 16.05.2019 прийняло наказ №01-13/225 ДАБК про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) №ОД 061190441727 від 13.02.2019 «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 .
19. У період з 06.07.2019 по 07.06.2019 посадовими особами Управління ДАБК ОМР проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: Реконструкція квартири АДРЕСА_4 .
20. За результатами вказаної перевірки складено акт №001083 від 07.06.2019, згідно з яким встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 у декларації про готовність до експлуатації об'єкта №ОД 141190982332 від 08.04.2019 з реконструкції квартири АДРЕСА_4 , наведені недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації. Вказані висновки зроблені на підставі листа ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» в Одеській області №94/04 від 13.05.2019, згідно з яким експертиза проектної документації «Реконструкція квартири АДРЕСА_4 » не виконувалась, а експертний звіт №16-0043-19 від 11.02.2019 стосується зовсім іншого об'єкту будівництва та замовника.
21. На підставі висновків зазначеного акту перевірки та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Найка В.Г., Управління ДАБК ОМР 07.06.2019 прийняло наказ №01-13/242 ДАБК про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) №ОД 141190982332 від 08.04.2019 «Реконструкція квартири « АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 .
22. Не погоджуючись с даними наказами Управління №01-13/225 ДАБК від 16.05.2019 та №01-13/242 ДАБК від 07.06.2019, позивач звернувся до суду з позовом.
23. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
25. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
26. Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.
27. Статтею 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному України «Про регулювання містобудівної діяльності».
28. Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
29. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
30. У відповідності з пунктом 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
31. Частинами третьою, п'ятою, сьомою цієї ж статті визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.
Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом
32. Після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті (пункт 1 частини першої, частина десята статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
33. За правилами частини першої, абзацу першого частини другої та частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
34. Згідно з положеннями пункту 1 частини першої, частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
35. Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення
36. Таким чином, право на виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасоване у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ньому недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
37. Так, згідно з п 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок №466) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
38. Згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
39. Як слідує з наведених норм права виключною підставою для скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом.
40. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення винних осіб до відповідальності іншого характеру.
41. Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі № 826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17.
42. Згідно зі статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
43. Так, у пункті 39 постанови Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 420/1674/19 міститься правовий висновок, згідно із яким зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) слідує, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, заходи, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть проводитися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
44. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
45. За правилами статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завершальним етапом будівництва об'єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об'єкт.
46. З огляду на викладене, повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цим повідомленням права на проведення будівельних робіт.
47. Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований (реконструйований) об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
48. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 804/1510/16 та від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 01.10.2019 № 826/9967/18, від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 23.07.2019 у справі № 826/5607/17, від 20.01.2021 у справі № 420/1674/19, від 04.08.2021 у справі № 640/20369/18.
49. Як підтверджується матеріалами справи, право на виконання будівельних робіт, набуте ОСОБА_1 на підставі повідомлення, зареєстрованого Управлінням ДАБК ОМР 13.02.2019 за №ОД 061190441727, скасовано відповідно до наказу від 16.05.2019 №01-13/225ДАБК, тоді як декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована Управлінням - 08.04.2019. Тобто, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 16.05.2019 №01-13/225ДАБК повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпало свою дію.
50. Також, суди вірно звернули увагу, що станом на час прийняття оскаржуваного наказу №01-13/242ДАБК від 07.06.2019 про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта №ОД 141190982332 від 08.04.2019 «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 набув право власності на реконструйований об'єкт. Тобто станом на час прийняття наказу №01-13/242ДАБК від 07.06.2019, декларація про готовність об'єкта до експлуатації вичерпала свою дію.
51. Натомість приймаючи оспорювані у цій справі накази, відповідач демонструє «формальне» виконання своїх функцій, оскільки вони не спрямовані на досягнення поставленої мети, а саме: забезпечення дотримання суб'єктом містобудівної діяльності правил благоустрою, визначених, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки за наявності чинного свідоцтва про право власності на новозбудований (реконструйований) об'єкт будівництва, скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта не тягне за собою настання будь-яких реальних правових наслідків.
52. З урахування наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оспорюваних у цій справі наказів та наявність підстав для їх скасування.
53. При цьому колегія суддів зазначає, що після реєстрації права власності на об'єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом, відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради або інший уповноважений законом орган зобов'язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта (об'єктів) у порядку, встановленому законом.
54. Тобто ефективним способом захисту за цих обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо компетентним органом буде доведено, що об'єкт має ознаки самочинного будівництва.
55. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 826/12543/16, а також постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 815/3172/18, від 30.03.2021 у справі № 826/5513/17.
56. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
57. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування".
58. У цьому рішенні ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків (заява № 29979/04, пункт 70).
59. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v.Croatia), пункт 74).
60. Отже, зареєструвавши декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та право власності на побудований (реконструйований) об'єкт, зважаючи на принцип юридичної визначеності та належного урядування, позивач вправі сумлінно розраховувати на використання належного майна, що виключає неправомірне втручання з боку суб'єкта владних повноважень.
61. Адже принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону). Недоліки в роботі органу державної влади не можуть в подальшому призводити до негативних наслідків для особи.
62. За таких обставин слід вважати дії відповідача такими, що вчинені за межами належного урядування в розумінні правомірних очікувань та правової визначеності щодо користування об'єктом будівництва з боку позивача.
63. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
64. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій