27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа №802/967/17-а
адміністративне провадження № К/9901/38098/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (колегія суддів у складі: Залімського І. Г., Сушка О.О., Смілянця Е. С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов та приписів,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов та приписів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перевірку проведено з численними порушеннями за його відсутності та за відсутності уповноважених ним осіб, відтак за результатами такої перевірки його не має бути притягнуто до будь - якої відповідальності.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року позов задоволено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору дійшов помилкових висновків без урахування фактичних обставин даної справи та з безпідставним ігноруванням положень законодавства. Вказано, що перевірка проведена без дотримання визначеної законодавством процедури.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв'язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як установлено судом апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює реконструкцію фруктосховища на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт серії ВН № 082170511045 від 20 лютого 2017 року.
19 травня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Нікітіним С.С. проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил: реконструкція фруктосховища у АДРЕСА_1 у присутності ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил № 28-П, висновками якого встановлено, що на об'єкті відсутній інформаційний стенд про об'єкт будівництва; будівельний майданчик не огороджений тимчасовою загорожею; при в'їзді на будівельний майданчик відсутня схема руху транспортних засобів, місця розвороту, розвантаження та завантаження транспортних засобів; будівельний майданчик не забезпечений засобами пожежегасіння; у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 20 лютого 2017 року серія ВН № 082170511045 зазначено не достовірні дані.
19 травня 2017 року на підставі акту перевірки № 28-П винесено припис № 151/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з метою усунення виявлених порушень вимагається привести будівельний майданчик відповідно до вимог п. 6 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 6 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека будівництва" в термін до 19 серпня 2017 року та припис 152/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з метою усунення виявлених порушень вимагається привести інформацію у зареєстрованій декларації у відповідність до наявних документів у термін до 19 липня 2017 року.
19 травня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Вінницької області Нікітіним С.С. складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 02 червня 2017 року.
02 червня 2017 року головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Шварц О.М. розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, акт проведеної перевірки від 19 травня 2017 року № 28-П, протокол про адміністративне правопорушення № 1-с від 19 травня 2017 року та постановив визнати ФОП ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накласти штраф у сумі 115200 грн.
02 червня 2017 року головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Шварц О.М. розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності акт проведеної перевірки від 19 травня 2017 року № 28-П, протокол про адміністративне правопорушення № 2-с від 19 травня 2017 року постановив визнати ФОП ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накласти штраф у сумі 144 000 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки, адже перевірка була проведена за відсутності позивача або належних представників суб'єкта містобудування-позивача, а результати перевірки оформлені з порушенням вимог законодавства.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що відповідачем не допущено порушень, що можуть потягнути за собою скасування відповідних актів індивідуальної дії.
Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджено Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 533).
Пунктом 1 указаного Порядку закріплено, що цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. 3 Порядку №533 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до п.5 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (п. 6 Порядку №553 ).
При цьому державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п. 9 Прядку №553).
Пунктами 13 та 14 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
При цьому зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.п.16-21 Порядку №553).
Положеннями статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877) передбачено, що суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Так, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що позивач був повідомлений про проведення перевірки листом від 05.04.2017, не заперечував проти її проведення.
Крім того, документи, потреба в яких виникла в ході проведення перевірки, надані дружиною позивача. Власне позивач згодом прибув на об'єкт перевірки та повідомив інспектора, що всі подальші питання щодо перевірки слід вирішувати з його дружиною, яка обізнана у документації стосовно об'єкта будівництва.
З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками колегії суддів апеляційного суду в тому, що позивачем фактично реалізовано право щодо присутності його або уповноваженої ним особи на об'єкті будівництва під час проведення перевірки
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачем вчинялись будь - які перешкоди для присутності позивача або уповноваженої ним особи під час її проведення.
Положеннями Порядку № 553 передбачено можливість надіслання суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням акта перевірки та припису у разі відмовлення останнього від його отримання, тому колегія суддів апеляційного суду вірно вказала, що таке направлення не може розцінюватись як порушення відповідачем порядку проведення перевірки.
Разом з цим варто зауважити, що жодних застережень щодо складення відповідних документів уповноваженою особою безпосередньо під час перебування на об'єкті проведення перевірки ні вказаний Порядок ні Закон №887 не містить.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на день складання матеріалів перевірки позивач з 04.03.2002 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Відповідно до п. 15 договору оренди землі від 06.11.2008 укладеного між Жмеринською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар), земельна ділянка передається в оренду для комерційних потреб - обслуговування будівлі фруктосховища.
Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.09.2016 цільове призначення земельної ділянки - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури; вид використанім земельної ділянки - для комерційних потреб; відомості про оренду - орендар ФОП ОСОБА_1 ;
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 від 21.10.2016 видані управлінням містобудування та архітектури Жмеринської міської ради замовнику будівництва - ФОП ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності саме як фізичної особи - підприємця.
Щодо повноважень відповідальної особи відповідача на проведення перевірки та накладення стягнення Верховний Суд вказує наступне.
Так, відповідно до положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.95 № 244 (із змінами), справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Накладати штраф від імені цих органів мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Так, постановою №4/1002-09-765 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Шварца О.М. на ФОП ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу.
Як установлено судом апеляційної інстанції, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Шварц О.М. виконує функції головного інспектора будівельного нагляду в областях, а тому є уповноваженою особою згідно положень Порядку.
Разом з цим, апеляційним судом слушно зазначено, що відсутність буквальної відповідності назви посади, яка провела перевірку та прийняла рішення за її наслідками, назві такої посади в зазначених нормах, не може свідчити про відсутність у такої особи повноважень на вчинення вказаних дій.
Стосовно питання виправлення описки у постанові про накладення стягнення в частині визначення розміру штрафної санкції, посилання скаржника на той факт, що відповідач не має законодавчо визначеної можливості виправлення описки спростовується встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, зокрема, що описка була усунута відповідачем 14.06.2017 шляхом направлення позивачу рекомендованим листом із повідомленням на заміну екземплярів постанов №4/1002-09-765 (розмір штрафу 60624 грн.) та № 5/1002-09-766 (розмір штрафу 75780 грн.), які позивач отримав особисто 20.06.2017.
При цьому, колегія суддів також враховує правову позицію, викладену, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 809/1031/16 та у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17, відповідно до якої, якщо заявлені позивачем (суб'єктом приватного права) в обґрунтування позову та підтверджені під час розгляду адміністративної справи недоліки у документах, пов'язаних з проведенням перевірки у сфері дотримання, зокрема, вимог містобудівного законодавства, носять формальний характер та не спростовують виявлених під час перевірки порушень, вони не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому. При цьому суди мають детально дослідити питання дотримання суб'єктом владних повноважень встановленого порядку проведення перевірки, причин допущених цим суб'єктом порушень (якщо такі мали місце) та надати правову оцінку виявленим правопорушенням з боку суб'єкта, що перевірявся.
З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Не дають підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.
Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Відповідно до суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук