25 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 640/20001/20
адміністративне провадження № К/9901/36217/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №640/20001/20 за позовом Державного реєстратора Первозванівської сільської рад Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправними та скасування рішень, відновлення доступу,
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, Державний реєстратор Первозванівської сільської рад Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 19.02.2020 № 610/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_1 ",
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 04.03.2020 № 781/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_1 ",
- відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання чого доручити Державному підприємству "Національні інформаційні системи", що є технічним адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року адміністративний позов - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 610/5 від 19.02.2020 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_1 ». Відновлено Державному реєстратору Первозванівської сільської рад Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання чого доручити Державному підприємству «Національні інформаційні системи», що є технічним адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 781/5 від 04.03.2020 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_1 ». Відновлено Державному реєстратору Первозванівської сільської рад Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, виконання чого доручити Державному підприємству «Національні інформаційні системи», що є технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь державного реєстратора Первозванівської сільської рад Кропивницького району Кіровоградської області Щербини Катерини Вікторівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №640/20001/20, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян: Шевцова Н.В. головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Данилевич Н.А., Мацедонська В.Е.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року задоволено заяви суддів Шевцової Н.В., Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е. про самовідвід. Відведено суддів Шевцову Н.В., Данилевич Н.А., Мацедонську В.Е. від участі у розгляді справи за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №640/20001/20. Передано матеріали адміністративної справи №640/20001/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., касаційну скаргу передано головуючому судді.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а справа становить суспільний інтерес та має для нього виняткове значення.
Так, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України має загальний характер, тому не можуть вважатися винятковими випадками.
Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судового рішення прийнятого у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В решті, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Проте, аналіз доводів касаційної скарги свідчить про те, що скаржником не наведено обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року у справі №640/20001/20.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій