27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 826/5470/17
адміністративне провадження № К/9901/38120/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Закарпатський обласний військовий комісаріат) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Командувача Сухопутними військами України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 , Хустського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання протиправними та скасування рішень,
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Командувача Сухопутними військами України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 , Хустського об'єднаного міського військового комісаріату (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив суд: визнати неправомірними: пункт 3 § 1 наказу командувача Сухопутних військ України від 20 жовтня 2016 року №590, виданого відповідно до підпункту «є» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункту 1 Указу Президента України від 26 вересня 2016 року №411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15», яким майора ОСОБА_1 , начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Хустського ОМВК Закарпатської області, серед інших нижчепойменованих осіб офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас; пункт 2 наказу військового комісара Хустського ОМВК Закарпатської області від 28 жовтня 2016 року №168; поновити його на посаді начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Хустського ОМВК Закарпатської області та зобов'язати військового комісара Хустського ОМВК Закарпатської області підписати наказ про продовження служби позивача відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 26 вересня 2016 року №411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15»; стягнути на користь позивача грошове забезпечення за період з 02 грудня 2016 року до дня, який передуватиме дню поновлення позивача на службі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року у позові відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та частково задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 § 1 наказу командувача Сухопутних військ України від 20 жовтня 2016 року №590, виданого відповідно до підпункту «є» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункту 1 Указу Президента України від 26 вересня 2016 року №411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15», яким майора ОСОБА_1 , начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Хустського ОМВК Закарпатської області, серед інших нижчепойменованих осіб офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас. Визнано протиправним скасовано пункт 2 наказу військового комісара Хустського ОМВК Закарпатської області (по стройовій частині) від 28 жовтня 2016 року № 168, яким майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх видів забезпечення. Поновлено майора ОСОБА_1 на посаді начальника відділення офіцерів запасу і кадрів Хустського об'єднаного міського військового комісаріату Закарпатської області з 02 грудня 2016 року. Стягнуто з Хустського ОМВК на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу на загальну суму 443 006,16 грн (з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті). У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
18 жовтня 2021 року Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Предметом спору у цій справі є правомірність наказів відповідача про звільнення в запас військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації та поновлення його на військовій службі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами “а” - “г” цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено і заявником такі не зазначено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, про що заявник не зазначив, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
За таких обставин, суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Командувача Сухопутними військами України генерал-лейтенанта ОСОБА_2 , Хустського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська