27 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 580/5733/20
адміністративне провадження № К/9901/37709/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку під час звільнення за період з 27 жовтня 2018 року до 23 листопада 2020 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, в позові відмовлено.
11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов. Заявником також заявлено клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами “а” - “г” цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України “Про запобігання корупції” суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суди по різному застосовують положення статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). ОСОБА_1 також послався на висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень статті 117 КЗпП України, висловлений у справі №821/1083/17.
Верховний Суд відхиляє такі доводи заявника, оскільки формальні посилання на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики, за відсутності обґрунтованих мотивів не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені саме у цій справі можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Крім того, вирішуючи такі спори, суди надають правову оцінку в залежності від обставин, встановлених у кожному конкретному випадку.
Верховним Судом не приймаються аргументи ОСОБА_1 щодо застосування статті 117 КЗпП України без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у справі №821/1083/17, оскільки перевірка таких аргументів здійснюється лише при визнанні Верховним Судом наявності обставин, зазначених заявником згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші аргументи скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для застосування положень статті 117 КАС України, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до частини першої статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується у разі прийняття Верховним Судом скарги до розгляду та відкриття провадження у справі.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська