25 жовтня 2021 року справа № 580/5727/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
09 серпня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не відкриття рахунку в Управлінні ДКСУ у м. Черкаси Черкаської області для виконання судових рішень (виконавчих листів);
2) зобов'язати відповідача відкрити рахунки в Управлінні ДКСУ в м. Черкаси Черкаської області для виконання судових рішень (виконавчих листів).
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 11.03.2021 Черкаським апеляційним судом у справі №712/6030/20 винесено постанову про стягнення на користь ОСОБА_1 з Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради по 500 грн моральної шкоди з кожного. Згідно з відповіді ГУ ДКС у Черкаській області від 08.04.2021 Виконавчий комітет Черкаської міської ради не має відкритих рахунків в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області. Позивачка зазначає, що відсутність рахунку в Управлінні Державної казначейської служби України у Черкасах Черкаської області порушує її право на виконання судового рішення щодо відшкодування моральної шкоди шляхом списання таких коштів з казначейського рахунку.
Ухвалою суду від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
01.09.2021 третя особа надіслала на адресу суду пояснення, в яких зазначила, що даний спір не стосується діяльності Управління і на впливає на його права і обов'язки.
Відповідач позов не визнав, проти його задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов та зазначив, що Виконавчий комітет Черкаської міської ради не наділений функцією розпорядника бюджетних коштів. Крім того, позивачем в позовній заяві не наведено підстав, які б вказували на порушення її прав, свобод чи інтересів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
У позовній заяві позивач зазначає, що 11.03.2021 Черкаським апеляційним судом у справі №712/6030/20 винесено постанову про стягнення на користь ОСОБА_1 з Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради по 500 грн моральної шкоди з кожного.
Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на заяву відповідача від 08.04.2021, листом від 12.04.2021 №06.2-21-01-10/2577 повідомило, що станом на 12.04.2021 - Виконавчий комітет Черкаської міської ради на обліку в Єдиному реєстрі не перебуває і відповідно не обслуговується та не має відкритих рахунків в органах Казначейства Черкаської області.
Позивачка 08.07.2021 звернулася із заявою до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, в якій просила відкрити бюджетні рахунки в органах казначейства в Черкаській області для виконання виконавчого листа виданого Соснівським районним судом м. Черкаси виданого на виконання постанови Черкаського апеляційного суду від 11.03.2021 у справі №712/6030/20. Відповідачем лист залишено без відповіді.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Порядком, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення є Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).
Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з підпунктом 3 пункту 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Відповідно до пункту 4 Порядку №845 органи Казначейства:
1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;
2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;
3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
За змістом пункту 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника:
за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України;
із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору;
поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат);
за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
з рахунків із спеціальним режимом використання;
за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами;
у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.
У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
Таким чином, за наявності відповідної бюджетної програми, відсутність рахунків Виконавчого комітету Черкаської міської ради не є перешкодою у виконанні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Більше того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права. При чому обов'язок щодо доказування факту наявності порушеного права покладається саме на позивача. Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Суд також звертає увагу, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача.
Суд наголошує, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Вирішуючи спір, суд перш за все повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим. що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захист) права позивача.
Судом не встановлено порушень прав ОСОБА_1 Виконавчим комітетом Черкаської міської ради.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене 25.08.2021.
Суддя В.П. Тимошенко