про залишення позовної заяви без руху
25 жовтня 2021 року справа № 580/8435/21
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/8435/21
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 );
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 );
ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 );
ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_7 );
ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 );
ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_9 );
ОСОБА_10 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_10 );
ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_11 );
ОСОБА_12 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП: НОМЕР_12 );
ОСОБА_13 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП: НОМЕР_13 );
ОСОБА_14 ( АДРЕСА_13 , РНОКПП: НОМЕР_14 );
ОСОБА_15 ( АДРЕСА_14 , РНОКПП: НОМЕР_15 );
ОСОБА_16 (с. Корнилівка (Кірове), Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область, 19421, РНОКПП: НОМЕР_16 );
ОСОБА_17 ( АДРЕСА_15 , РНОКПП: НОМЕР_17 );
ОСОБА_18 ( АДРЕСА_13 , РНОКПП: НОМЕР_18 );
ОСОБА_19 ( АДРЕСА_16 , РНОКПП: НОМЕР_19 );
ОСОБА_20 ( АДРЕСА_17 , РНОКПП: НОМЕР_20 );
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016)
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів на користь позивачів-споживачів фінансових послуг, прийнято ухвалу.
19.10.2021 вх. 40663/21 представник позивачів адвокат Швець О.Л.( адреса для листування: АДРЕСА_2 ), звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, просить:
- визнати протиправною бездіяльність державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (ідентифікаційний код 21708016) щодо здійснення відшкодування коштів за вкладами вкладникам ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СТАНДАРТ»: · ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); · ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_21 ); · ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ); · ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_4 ); · ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ); · ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ); · ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) · ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_8 ); · ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ); · ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_22 ); · ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 ); · ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 ); · ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ); · ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 ); · ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 ); · ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_16 ); · ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_17 ); · ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_18 ); · ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_19 ); · ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_20 );
- стягнути з державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (ідентифікаційний код юридичної особи 21708016) кошти на користь: · ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 198 431,90 грн; · ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_21 ) у розмірі 195 000,00 грн; · ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у сумі 195 000,00 грн; · ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у сумі 137 796,00 грн; · ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) у сумі 195 000,00 грн; · ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) у сумі 198 000,00 грн; · ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) у сумі 195 000,00 грн; · ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_8 ) у сумі 198 000,00 грн; · ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ) у сумі 195 000,00 грн; · ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_22 ) у сумі 198 000,00 грн;· ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_11 ) у сумі 198 000,00 грн; · ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_12 ) у сумі 195 000,00 грн; · ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ) у сумі 195 000,00 грн; · ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 ) у сумі 195 000,00 грн; · ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 ) у сумі 198 002,11 грн; · ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_16 ) у сумі 198 000,00 грн; · ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_17 ) у розмірі 195 000,00 грн; · ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_18 ) у сумі 198 000,00 грн; · ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_19 ) у сумі 196 000,00 грн; · ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_20 ) у сумі 198 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Позивачі у сформованих позовних вимогах просять визнати протиправною бездіяльність державної організації «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (ЄДРПОУ 21708016) щодо здійснення відшкодування коштів за вкладами вкладників ПАТ «Комерційний банк «Стандарт».
Позовні вимоги сформульовані некоректно, позаяк неможливо визнати «бездіяльність щодо здійснення» та «відшкодування коштів за вкладами» не є тотожним «стягненню коштів на користь позивачів-споживачів фінансових послуг». Доказів на підтвердження нарахованої суми та/або облікованої заборгованості відповідачем з виплати компенсації та/або відшкодування коштів за вкладами щодо кожного із позивачів, що належить стягнути не надано, тому вимога є передчасною.
Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
У позовній заяві не зазначено, яке право кожного із позивачів порушено у зв'язку із обраним способом захисту, що не відповідає п.6 частини 1 статті КАС України, якою саме бездіяльністю відповідача у публічно-правових відносинах за наявного рішення у справі №810/4648/18 (що має виконуватись, як таке, що набрало законної сили) ініційовано один позов з різними обставинами щодо кожного із позивачів стосовно захисту «своїх прав» з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та про які дії зобов'язального характеру у зв'язку із цим йдеться щодо кожного із позивачів не зазначено.
Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будьяких правовідносинах, ВП ВС у справі № 522/1528/15ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд звертає увагу позивачів на те, що у позовній заяві позивачі повинні навести кожен свої власні аргументи, доводи та міркування щодо протиправної бездіяльності відповідача стосовно них з підстав порушених «своїх прав», зокрема, у чому саме розуміють таку бездіяльність, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено яким саме суб'єктом публічної адміністрації (Уповноваженим чи Фондом) з урахуванням судового контролю в іншій справі (зміна способу і порядку виконання) № 810/4648/18.
Відповідно до ч.4. ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом зазначено, що згідно позовної заяви різні позивачі заявляють вимоги до відповідача, зміст і характер позовних вимог позовних вимог складається з індивідуальних обставин кожного позивача та повинні бути розділені. У позові не йдеться про порушення порядку організації виплат відшкодування, що вирішене у справі №810/4648/18, а вимога «стягнути з Фонду кошти» не є тотожною перевірці здійснення владних управлінських функцій «порушення порядку організації виплат відшкодування» та «відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень».
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що споживач фінансових послуг звільняється від сплати судового збору у спорах з Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій - організації виплат відшкодування за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (постанова від 15.05.2019 у справі № 817/649/16 - про зобов'язання виплатити, перерахувати безготівково належні позивачу кошти та визнання бездіяльності протиправною).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. «Порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес»: - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Верховний Суд у справі №640/11643/19 у контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) зазначив: звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. З огляду на вимоги статті 2, статті 5 КАС України об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №п/800/259/15 бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, що виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - 21708016. Форма власності: державна організація, що не передбачена у найменуванні відповідача, як це було зазначено представником позивача - адвокатом у сформованих позовних вимогах у порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Обґрунтованого клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Юрисдикція спору, однією зі сторін яких є Фонд, визначається виходячи зі змісту правовідносин та функцій Фонду або його уповноваженої особи.
Спір за позовом фізичної особи до уповноваженої особи Фонду про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, позаяк має вирішуватися в порядку цивільного судочинства (постанова ВП ВС від 23.05.2018 у справі №811/568/16, від 18.04.2018 у справі №826/7532/16).
Невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.
Представник позивача в позовній заяві зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі №810/4648/18 було задоволено адміністративний позов позивачів у даній справі до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк Стандарт» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певну дію. Згідно рішення від 31.10.2019 у справі №810/4648/18 визнано протиправним, скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк Стандарт» від 09.09.2015 №11, визнано протиправною бездіяльність щодо невключення інформації до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію.
Згідно позовних вимог, позивачі просять визнати протиправною бездіяльність щодо здійснення відшкодування коштів за вкладами та стягнути з відповідача кошти, проте не надано доказів виконання рішення у справі №810/4648/18 стосовно кожного позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі, де вже вирішено спір по суті № 810/4648/18.
Позивачами не надано доказів добровільного виконання рішення у справі № 810/4648/18 та/або доказів закінчення виконавчого провадження/повернення виконавчих листів.
Res judicata - вирішена справа означає остаточність рішення суду, що набрало чинності та не може бути переглянуте. Відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки, що має фундаментальне значення для судової системи». Держава має позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України, заява № 6962/02).
Відповідно до ст. 129 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За наслідками розгляду звіту або в разі його неподання суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 123, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: визначення належного відповідача, роз'єднання позовних вимог щодо кожного позивача із уточненими позовними вимогами та обґрунтуванням доказами змісту і характеру порушеного права та підтвердженням доказами до належного відповідача з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; надання доказів порушеного права (підтвердження нарахованої суми та/або облікованої заборгованості відповідачем з виплати компенсації та/або відшкодування коштів за вкладами щодо кожного із позивачів); розмежування вимог у публічно-правовому спорі і спорі цивільно-правового характеру. Позивачеві варто уточнити позовні вимоги відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 КАС України та необхідно зазначити яку норму порушено саме відповідачем у публічно-правовому спорі, зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такої бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело, розмежовуючи судовий контроль у справі №810/4648/18.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова