27 жовтня 2021 року справа № 580/1594/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідача щодо неприйняття за заявою позивача від 19.08.2020 розпорядження по рахунку (перерахунку) його основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до норм статтей 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, право на який у позивача встановлено постановою Тальнівського районого суду Черкаської області від 01.07.2011 у справі №2-а-3854/11р;
- зобов'язати відповідача усунути порушення права позивача на розмір основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до норм статтей 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яке підтверджено постановою Тальнівського районого суду Черкаської області від 01.07.2011 у справі №2-а-3854/11р на момент виникнення спірних правовідносин, шляхом прийняття для цього відповідного розпорядження про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з 19.08.2020 у розмірі основної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії особі з інвалідністю ІІІ групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при визначенні розміру пенсії йому підлягають застосуванню положення ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яке підтверджено постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 01.07.2011 у справ №2-а-3854/11, тому відповідач протиправно відмовив у перерахунку його пенсії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, без повідомлення учасників справи.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши 16.04.2021 до суду відзив на позовну заяву, в якому містилось клопотання про закриття провадження в адміністративній справі №580/1594/21. В обґрунтування клопотання зазначено, що Черкаським окружним адміністративним судом від 14.12.2020 у справі №580/5183/21 позовні вимоги щодо того самого предмету спору, з тих самих підстав задоволено частково. На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області розглянуто заяву позивача та винесено рішення №971190123184 від 22.01.2021 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, про що повідомлено заявника листом від 29.01.2021 №2300-0306-8/5957. У відзиві вказано, що пенсійні виплати передбачені ст. ст. 49, 50, 54, 67 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюються у розмірах визначених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом із матеріалів справи встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 19.08.2020 про перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до розмірів, встановлених рішенням суду від 01.07.2011 у справ №2-а-3854/11.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 01.09.2020 №4980-5302/П-02/8-2300/20 позивачу повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку, у зв'язку із тим, що пенсія йому обчислена у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. ст. 49, 50, 54, 67 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2020, яке набрало законної сили 13.01.2021 у справі №580/5183/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.08.2020 щодо перерахунку пенсії у відповідності до розмірів, встановлених рішенням суду та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2020 щодо перерахунку пенсії у відповідності до розмірів, встановлених рішенням суду та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінку суду, наданої у цьому рішенні.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №971190123184 від 22.01.2021 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку його пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.01.2021 №2300-0306-8/5957 позивачу повідомлено про прийняте рішення.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розмір додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 був визначений у статті 50 цього Закону, та для інвалідів II групи становив 75 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, був передбачений у статті 54 Закону №796-ХІІ, та для інвалідів II групи становив 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, 14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року.
Пунктом 7 частини 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції ‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року, який набрав чинності 03.08.2014 року, доповнено Розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 67, якими встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-ІІІ, що набрав чинність з 01.01.2015 року, внесено зміни до Закону України № 796-ХІІ від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру виплат передбачених, зокрема, статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладені положення законодавства, з 01.01.2015 року визначення розмірів пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
На виконання вищевказаних вимог постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року визначено порядок нарахування та розмір виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 13 Порядку № 1210 визначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; інвалідам II групи - 379,6 гривні; інвалідам III групи - 284,7 гривні; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні.
З огляду на викладене, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено норм щодо обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), оскільки вказані виплати проводяться в порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України у постанові № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Норми статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, якими було встановлено кратні розміри основної та додаткової пенсій (8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком), втратили чинність, а тому не можуть визначати розмір пенсії позивача.
Отже, починаючи з 01.01.2015 року норми і положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а відтак, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210.
Правова позиція з цього питання викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 09 квітня 2020 року у справі №539/845/17.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем правомірно відмовлено у здійсненні розрахунку пенсії позивача у розмірі основної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії особі з інвалідністю IІI групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
Також суд вважає необгрунтованим посилання позивача на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 01.07.2011 у справі №2-а-3854/11р, оскільки вказане судове рішення розв'язувало спір, який виник під час дії інших норм права, а відтак не може поширювати свою дію на правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі.
Вирішуючи наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Судом встановлено, що підставою для подання адміністративного суду у справі №580/5183/20 є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття за заявою позивача від 19.08.2020 розпорядження по розрахунку (перерахунку) його основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до норм ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за яким рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2020, яке набрало законної сили 13.01.2021 у даній справі визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.08.2020 щодо перерахунку пенсії у відповідності до розмірів, встановлених рішенням суду та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2020 щодо перерахунку пенсії у відповідності до розмірів, встановлених рішенням суду та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінку суду, наданої у цьому рішенні.
Підставою для подання адміністративного позову у справі №580/1594/21 є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №971190123184 від 22.01.2021 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу.
Таким чином, предмет і підстави адміністративного позову у справі №580/5183/20 та у справі №580/1594/21 є різними.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Кульчицький