Справа № 560/12860/21
іменем України
27 жовтня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Шепетівської районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Шепетівської районної ради, в якому просить:
- визнати бездіяльність Шепетівської районної ради протиправною по невиплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги та середнього заробітку;
- зобов'язати Шепетівську районну раду на користь ОСОБА_1 виплатити вихідну допомогу в розмірі - 90360 (дев'яносто тисяч триста шістдесят) грн 00 коп та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення у розмірі - 54 592 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн 50 коп.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення йому копії ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску.
На виконання вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, вирішуючи яку, суд зазначає наступне.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, у постанові від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер.
Верховний Суд у своїх постановах від 22.01.2020 (справа № 620/1982/19) та від 04.12.2019 (справа № 815/2681/17) зазначив, що спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норми спеціального процесуального закону, котрі визначають місячний строк звернення до суду.
За таких обставин для звернення до адміністративного суду з вимогами щодо виплати вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки при звільненні з публічної служби застосовується місячний строк, визначений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення своїх прав 26.11.2020 року, проте до суду звернувся лише 30.09.2021, тобто з пропуском строку звернення, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали від 04.10.2021 позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що причиною пропуску строку звернення стало рішення сесії Полонської районної ради від 25.11.2020 № 5 "Про припинення повноважень заступника голови Полонської районної ради ОСОБА_1 ". Вказав, що ним вживалися заходи досудового врегулювання спору, які виразилися у зверненні в Полонський центр зайнятості з метою отримання статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю.
Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що згідно з вимогами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Водночас поважність таких причин повинен доводити саме заявник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16, постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2021 у справі № 160/6700/19).
Як вже зазналося вище, позивач оспорює бездіяльність Шепетівської районної ради щодо невиплати вихідної допомоги та середнього заробітку.
При цьому матеріали позовної заяви дають підстави для висновку, що про порушення своїх прав позивач знав з часу прийняття рішення сесії Полонської районної ради від 25.11.2020 № 5 "Про припинення повноважень заступника голови Полонської районної ради ОСОБА_1 "., про яке, зі слів позивача, він дізнався 26.11.2020, однак з відповідним позовом до суду звернувся лише 30.09.2021.
Суд звертає увагу на істотність пропуску позивачем місячного строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у справах цієї категорії.
Враховуючи вказане, позивач допустив перевищення відповідного строку, що у свою чергу покладає на позивача обов'язок навести переконливі доводи на підтвердження поважності причин такого пропуску строку звернення до суду та довести, що ці причини, окремо або ж у своїй сукупності, дійсно об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до суду з позовом.
Суд зазначає, що причиною пропуску строку звернення до суду позивач зазначає прийняття рішення сесії Полонської районної ради від 25.11.2020 № 5 "Про припинення повноважень заступника голови Полонської районної ради ОСОБА_1 ". Однак вказане за своєю суттю є причиною звернення до суду, а не причиною пропуску строку звернення.
Також суд не погоджується із позивачем, що звернення в Полонський центр зайнятості з метою отримання статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю є заходом досудового врегулювання спору, оскільки вказані дії не призведуть до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача.
Отже, наведені позивачем причин пропуску строку звернення до суду, на думку суду, не можуть визнаватися такими, що об'єктивно та незалежно від волі позивача завадили йому вчасно звернутися до суду.
Суд зауважує, що зазначені доводи не можуть вважатися тими об'єктивними причинами, які дійсно перешкоджали своєчасному зверненню позивача до суду за захистом своїх порушених прав. На це додатково вказує тривалість періоду, протягом якого позивач не звертався до суду з позовом.
Також суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.
Крім того, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19).
Враховуючи викладене, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, зазначені позивачем у наданих поясненнях, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шепетівської районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуюча суддяД.Д. Гнап