Справа № 560/6221/21
іменем України
09 вересня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
до суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 від 17 лютого 2021 року.
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , щодо обміну посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для відмови в оформленні та видачі нової посвідки слугували відомості систематизованої бази даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження України та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобіганню відчуженню боржниками майна - «Єдиного реєстру боржників». Але зазначені відомості інформаційної системи " Єдиного реєстру боржників " не є беззаперечною, передбаченою законодавством, підставою для відмови в обміні посвідки.
Таким чином, при прийнятті рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 від 17 лютого 2021 року, відповідач не мав належних та допустимих доказів щодо відповідності причин для відмови в оформленні та видачі нової посвідки, а тому таке рішення є неправомірним, прийнятим не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.
01.06.2021 суд ухвалою відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
18.06.2021 відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в якому вказує, що підставою для відмови позивачу в оформлені посвідки стали дані Єдиного реєстру боржників, відповідно до яких станом на 17.02.2021 року відносно позивача Славутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та Житомирським районним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконання рішення Славутського міськрайонного суду відкрито виконавче провадження про стягнення коштів. На даний час рішення суду не виконано.
Таким чином, рішення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 17 лютого 2021 року №68012300006816 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне місце проживання з посиланням на пп.10 п.62 Порядку № 321, прийняте законно, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
На підставі викладеного вважає, що Управлінням під час прийняття рішення про відмову позивачу в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання від 17.02.2021 року діяло в межах та у спосіб визначений чинним законодавством, порушень з його боку не було.
Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації та перебуває на консульському обліку в Генеральному консульстві Російської Федерації (м. Львів), закордонний паспорт НОМЕР_2 .
У червні 1997 року приїхала в Україну.
20 вересня 1997 року між позивачем та громадянином України ОСОБА_2 було укладено шлюб.
Від шлюбу позивач має двоє дітей: повнолітню дочку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є громадянами України. Син Єгор навчається у 9Б класі навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І ступеня, гімназія» м. Славута Хмельницької області та перебуває на її утриманні.
Позивачу було надано дозвіл на імміграцію в Україну. На підставі цього 11 серпня 2007 року її було видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 . Після отримання вказаного дозволу та посвідки позивач разом із своїми дітьми проживає у місті Славута за місцем реєстрації.
В лютому 2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо обміну посвідки на постійне місце проживання в Україні, у зв'язку з досягненням нею 45 - річного віку.
Управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області 17 лютого 2021 року за № 68012300006816 було прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання, виданої 11 серпня 2007 року, на підставі підпункту 10 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321.
Позивач з таким рішенням відповідача не погодилась і звернулася до суду з вказаними позовними вимогами.
Вирішуючи спірні правовідносини судом враховано наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. N 321 визначено порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання.
Відповідно п.1. Порядку N 321 посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Згідно п.7. Порядку N 321 Обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання; 5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).
Відповідно п.16 Порядку N 321, документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб'єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
Пунктом 40 Порядку № 321 передбачено, для оформлення у зв'язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи:
- посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення);
- паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту;
- переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
- документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3- 5 пункту 7 цього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
- документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником;
- документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Відповідно до п.41 Порядку № 321, у разі коли обмін посвідки здійснюється у зв'язку із закінченням строку її дії або оформленням нової посвідки в разі втрати або викрадення, додатково подаються документи, зазначені у підпункті 4 пункту 32. пунктах 33 і 34 цього Порядку.
Судом встановлено, що позивачем до заяви було додано необхідний пакет документів, жодних зауважень з боку відповідача до змісту чи до кількості доданих до заяви документів зазначено не було.
Пунктом 46 Порядку №321 визначено, що після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.
Відповідно п 62 Порядку № 321, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:
- іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
- іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в'їзду;
- дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
- встановлено належність особи до громадянства України;
- за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
- іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17-19 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
- отримано від Національної поліції. СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець або особа без громадянства вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або
- злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином;
- паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився:
- встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;
- виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті. що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну;
- в інших випадках, передбачених законом.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано відповідачу відносно себе повну та правдиву інформацію. Позивачем не було здійснено жодних приховувань відомостей відносно себе .
Відповідач вказує, що підставою для відмови позивачу в оформлені посвідки стали дані Єдиного реєстру боржників, відповідно до яких станом на 17.02.2021 року відносно позивача Славутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та Житомирським районним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м, Хмельницький) на виконання рішення Славутського міськрайонного суду відкрито виконавче провадження про стягнення коштів. На даний час рішення суду не виконано.
Підставою для відмови в оформленні посвідки на постійне проживання зазначено підпункт 10 пункту 62 (інші випадки, передбачені законами) Порядку № 321, яким передбачено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли: серед іншого, виявлено факти невиконання іноземцем рішення суду.
Як зазначає позивач, з чим погодився суд, що підставою для відмови в оформленні та видачі нової посвідки слугували відомості систематизованої бази даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження України та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобіганню відчуженню боржниками майна - «Єдиного реєстру боржників», але зазначені відомості інформаційної системи " Єдиного реєстру боржників " не є беззаперечною, передбаченою законодавством, підставою для відмови в обміні посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку.
Пункт 62 Порядку № 321 Територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі: в тому числі п.10) - виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну.
Приймаючи рішення про відмову в обміні посвідки позивачу на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку відповідач послався на вимоги п.п.10 п.62 Порядку № 321, яким не передбачено саме, що відмова іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки з підстави обміну посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку.
Позивач погоджується, що на примусовому виконанні у Славутському міськрайонному відділі Державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 64077298 по виконанню виконавчого листа Славутського міськрайонного суду № 2-197/2010 від 7 травня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь ПАТ «Банк фінанси і кредит» заборгованості по кредитному договору № 03/08-25 від 28 лютого 2008 року в сумі 623618, 68 грн та 1820,00 грн судових витрат. Залишок боргу по вказаному виконавчому документу станом на 16 квітня 2021 року становить 224638, 38 грн та зазначає, що відмова Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в обміні посвідки на постійне проживання в Україні позбавляє її можливості офіційно займатися підприємницькою діяльністю, а також унеможливлює будь-яке інше офіційне працевлаштування та погашення боргу.
Судом враховано, що позивач вчиняє дії з погашення податкового боргу.
Окрім того, борг числиться також за її чоловіком ОСОБА_2 , який є громадянином України, що не враховано відповідачем.
Позивач має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є громадянином України.
Таким чином, при прийнятті рішення № 68012300006816 від 17 лютого 2021 про відмову позивачу в обміні посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому є всі підстави для задоволення позовних вимог.
З системного аналізу положень ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст.8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права. При цьому, суд зауважує, що приписи перелічених норм права встановлюють, що суд не має прав перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов'язки, надані повноваження та віднесені до виключної компетенції такого суб'єкта.
Отже, суд дійшов висновку, що з метою захисту прав позивача необхідно визнати протиправним та скасувати рішення управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в обміну посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку № НОМЕР_1 від 17 лютого 2021 року.
Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що судом визнано протиправним рішення управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в обміну посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку № НОМЕР_1 від 17 лютого 2021 року, необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , щодо обміну посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку та прийняти рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позивач довів правомірність позовних вимог, тому є всі підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивач сплатив 1134,00грн. Переплата становить - 226грн, яку необхідно стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в обміну посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку № НОМЕР_1 від 17 лютого 2021 року.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , щодо обміну посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45 - річного віку та прийняти рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути з Державної міграційної служби України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань 908,00грн (дев"ятсот вісім) грн на користь ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 226,00грн з Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 жовтня 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 37864148)
Головуючий суддя П.М. Майстер