26 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5751/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 18.11.2019 № Ф-9741-51У про сплату боргу (недоїмки).
Ухвалою від 04.10.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) та визначено, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.
26.10.2021 відповідач надіслав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Відповідно до ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладеного, суд розглядає клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абз.4 - 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).
За змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон, зокрема, встановлює особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, відтак, не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Отже, платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
До такого висновку щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) дійшов Верховний Суд у постановах від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19 та від 05.03.2021 у справі № 640/9172/20.
Так, із позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що позивач оскаржує вимогу від 18.11.2019 № Ф-9741-51У про сплату боргу (недоїмки).
Як зазначає позивач у позовній заяві, про існування оспорюваної вимоги вона дізналася у червні 2021 року, отримавши телефонний дзвінок від працівника органу державної виконавчої служби, який повідомив про наявність виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документа - вимоги від 18.11.2019 № Ф-9741-51У про сплату боргу.
Разом із тим, при відкритті провадження у даній справі, суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду, оскільки ОСОБА_1 надала докази того, що про порушення своїх прав та інтересів дізналася в червні 2021 року.
Натомість, відповідач, звертаючись до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, зазначає, що згідно інтегрованої картки по єдиному соціальному внеску станом на 31.10.2020 за позивачем рахувався борг у розмірі 35588,74 грн. Податковим органом сформована вимога від 18.11.2020 № Ф-9741-51 на суму 35 588,74 грн, яка була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на податкову адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (штриховий ідентифікатор 7300309821440). Зазначена вимога повернута за зворотною адресою з відміткою 03.01.2021 працівника Укрпошти "за закінченням строку зберігання", тому, в даному випадку, строк звернення до суду із даним позовом слід відраховувати саме з цієї дати.
Відповідач стверджує про те, що оскільки позов поданий до суду лише 29.09.2021, тобто більше ніж через півроку після отримання податкової вимоги (03.01.2021), позивачкою пропущений шестимісячний строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Дослідивши подану відповідачем заяву та надані до неї документи, суд встановив, що контролючий орган вимогу про сплату боргу від 18.11.2020 № Ф-9741-51 направляв позивачу рекомендованим повідомленням на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб підприємців: АДРЕСА_1 , однак вказане відправлення 03.01.2021 було повернуте до податкового органу з відміткою Укрпошти "за закінченням строку зберігання". Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7300309821440.
Таким чином, суд не бере до уваги наведене відповідачем, що оскаржувана вимога позивачем отримана 03.01.2021, оскільки жодний документ наданий податковим органом не підтверджує вказаний факт, а лише свідчить про повернення поштового відправлення (податкову вимагу) до контролюючого органу як не вручене .
Тобто,із наведеного вище слідує, що позивач фактично не отримував податкову вимогу через Укрпошту, та дізналася про неї лише від державної виконавчої служби у червні 2021 року після відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документа - вимоги від 18.11.2019 № Ф-9741-51У про сплату боргу.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктами 42.1, 42.2. ст. 42 ПК України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
У постанові від 12.02.2020 по справі № 826/17798/18 Верховний суд зазначив, що правове поняття "отримання" у розумінні пункту 56.18 статті 56 ПК України означає виключно фактичне отримання податкового повідомлення-рішення та не є тотожним поняттю "вважається врученим" в розумінні пункту 58.3 статті 58 ПК України. Строк на оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення, встановлений пунктом 56.18 статті 56 ПК України, обчислюється з моменту отримання ним такого рішення у порядку, встановленому пунктом 58.3 статті 58 ПК України.
Відтак, враховуючи факт реального отримання спірної вимоги позивачем в червні 2021 року, а не 03.01.2021, якпро це стверджує відповідач, та звернення до суду із позовом 29.09.2021, суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову відповідачу в задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 161, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
ухвалив:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в задоволенні заяви про залишеня позовної заяви без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Й. Кисильова