Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 жовтня 2021 року № 520/16446/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, при призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08 березня 2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років з 20 січня 2004 року по 28 лютого 2021 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із заявою від 01 березня 2021 року, позивач звернувся за призначенням йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року
З 08 березня 2021 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком. Однак, обчислюючи позивачу розмір пенсії за віком, пенсійний орган застосував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Не погоджуючись з таким розрахунком, позивач звернувся до відповідача через адвокатський запит з вимогою про обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2018-2020 роки , відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду звернення позивача відповідачем надано відповідь у формі листа від 23.07.2021 № 2000-0205-8/95558, з якої вбачається, що згідно з поданою заявою позивача переведено на пенсію за віком з 08.02.2021, що не є первинним призначенням пенсії, а є переведенням на інший вид пенсії. Розмір пенсії позивача за віком обчислено із середньомісячної заробітної плати 10756,21 грн. (3764,40 грн. *2,85735, де 3764, 40 - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014-2016 роки; 2,85735 - коефіцієнт заробітної плати), при страховому стажі 43 роки 7 місяців 3 дні. Коефіцієнт стажу - 0,43583. Розмір пенсії становить: 4687,88 грн. - основний розмір пенсії ( 10756,21 грн. *0,43583); 141,52 грн. - доплата за понаднормативний стаж 8 років (1769,00грн*8%); 4829,40 грн. - загальний розмір пенсії.
Однак, позивач не погоджується з таким розрахунком пенсії та застосуванням середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач з 20.01.2004 перебував на обліку в Головному управлінні та до 28.02.2021 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.
Згідно з заявою від 01.03.2021 позивача, по досягненню пенсійного віку, переведено з 01.03.2021 на пенсію за віком відповідно до положень Закону №1058.
Після призначення пенсії за віком позивач продовжує працювати, про що свідчить відомості його трудової книжки.
У відповідності до ч. 3 ст. 45 Закону №1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів, про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший, за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо пенсія за вислугу років відповідно до Закону №2262 призначена до 01.10.2027, то заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону №1058 визначається з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ, тобто із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40грн.).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Як вказує позивач та не заперечується відповідачем з 20.01.2004 ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до атестату про зняття з обліку № 283 пенсію позивачу за вислугу років виплачено по 28.02.2021 року (а.с.13).
01.03.2021 позивач звернувся із заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 11).
В подальшому, за вказаною заявою ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до листа ГУ ПФУ в Харківській області від 23.07.2021 № 200-0205-8/95558 розрахунок позивачу здійснено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2014-2016 роки (а.с.14-16).
Вважаючи протиправним не врахування відповідачем показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2018-2020 роки при обрахунку розміру пенсійної виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, судом встановлено, що станом на час звернення з заявою до відповідача 01.03.2021, позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ", військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", призначається одна пенсія за їх вибором.
Як свідчать обставини справи, з 01.03.2021 пенсію позивача було переведено на умови, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за матеріалами пенсійної справи та вказані обставини сторонами не оспорюються.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Тому, виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов висновку, що виплата пенсії позивача за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не входила до правового регулювання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи до 28.02.2021 пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб позивач не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому призначення позивачу пенсії за віком відповідно до вказаного Закону з 01.03.2021 року відбулось вперше.
За приписами частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У той же час, частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, враховуючи, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.03.2021 року відбулося вперше.
Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вирішуючи даний спір суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 у справі № 428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV як вперше призначена.
Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17 (провадження № К/9901/43912/18) та від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21869/18).
Таким чином, вказане вище дає підстави для висновку, з урахуванням ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, про протиправність дій відповідача щодо застосування у спірних правовідносинах норм частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відтак позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до вказаного Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2018-2020 роки з 01.03.2021.
Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, при призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.03.2021 р. підлягає задоволенню.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивачу пенсію відповідно до Закону №1058-ІV призначено вперше 01.03.2021 року, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 березня 2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.03.2021 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 березня 2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 27 жовтня 2021 року.
Суддя Бадюков Ю.В.