Справа № 500/374/19
20 жовтня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої Подлісної І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Паряк Т.Д.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Олексюк Р.З.
розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
04 лютого 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано незаконними дії Головного управління ДПС у Тернопільській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за відпрацьовані понадурочні години, як компенсацію за службу в понаднормовий час. Зобов'язано Головне управління ДПС у Тернопільській області виплатити, провівши усі передбачені чинним законодавством відрахування ОСОБА_1 :
- грошове забезпечення за відпрацьовані понад урочні години, як компенсацію за службу в понаднормовий час, за період з 01.05.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 47 876 (сорок сім тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень 03 три) копійки;
- суму компенсації заборгованості у зв'язку із порушенням строків виплати (невиплатою за відпрацьовані понад урочні години) за період з 01.05.2016 року по 30.06.2018 року в сумі 9 115 (дев'ять тисяч сто п'ятнадцять) гривень 79 (сімдесят дев'ять) копійок.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільненні в сумі 394 784 (триста дев'яносто чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири) гривні.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Тернопільській області видати ОСОБА_1 Грошовий атестат з врахуванням вказаних грошових розрахунків сум грошового забезпечення.
В задоволені решті позовних вимог відмовлено.
12 березня 2020 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення першої інстанції залишено без змін. Дата набрання законної сили постанови 12 березня 2020 року.
Виконавчі листи по справі видані 03 квітня 2020 року.
Разом з тим, до суду 22.01.2021 від позивача надійшла заява в порядку статті 382 КАС України про зобов'язання Головного управління ДПС у Тернопільській області подати звіт про виконання рішення суду від 06.1.2019 по справі №500/374/19. .
Ухвалою суду від 28.04.2021 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено частково та зобов'язано Головне управління ДПС у Тернопільській області у місячний строк, після отримання копії ухвали суду про встановлення судового контролю, подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №500/374/19.
07.07.2021 року від Головного управління ДПС у Тернопільській області
на адресу суду надійшов звіт про виконання судового рішення
Від позивача 17.12.2020 поступила заява про призначення до судового розгляду звіту відповідача про виконання судового рішення в даній адміністративній справі.
Позивач ОСОБА_1 09.09.2021 року подав суду заяву в якій просить не приймати поданий відповідачем звіт, встановити новий строк для його подання та накласти штраф в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на керівника Головного управління ДПС у Тернопільській області за невиконання рішення суду. Стягнути на його користь половину суми накладеного штрафу.
Ухвалою суду від 01.09.2021 заяву позивача призначено до судового розгляду на 13.09.2021.
В подальшому з метою ознайомлення відповідача з матеріалами справи розгляд заяви позивача відкладався на 18.10.2021.
18 жовтя 2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20.10.2021 о 12:00 год.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов ло переконання про необхідність встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, виходячи з наступних доводів.
В судовому засідання позивач просив накласти штраф на керівника Головного управління ДПС у Тернопільській області. Представник позивача наголошує на тому, що відповідач безпідставно не виконує рішення суду.
Крім того відповідач з метою ухилення від повного виконання рішення суду постійно подає до суду різноманітні заяви, що затягують виконання та посилається на них, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення.
Оскільки такі посилання відповідача не підтверджені жодним належним доказом, яким би можливо було встановити поважність причин невиконання рішення суду, суд їх оцінює критично і до уваги не приймає.
Представник відповідача просив не накладати штраф на керівника ГУ ДПС у Тернопільській області, оскільки існують незалежні від відповідача перешкоди для повного виконання рішення суду в даній адміністративній справі, а відтак вина керівника відсутня.
Суд при вирішенні цього питання зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства, зокрема, є: обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, за приписами частини 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначені норми кореспондуються з положенням частини 6 статті 245 цього Кодексу, згідно з якими у випадках, визначених у частинах третій - п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
При цьому, такі процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин. Тобто зобов'язання суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі подати суду звіт про виконання постанови суду є правом, а не обов'язком суду.
Як випливає із матеріалів справи, позивачу видано виконавчі листи Тернопільським окружним адміністративним судом 03.04.2020 на виконання рішення від 06.11.2019 у справі №500/374/19.
Суд встановив, що станом на даний час, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 по справі №500/374/19, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання повністю не виконано.
Як зазначено вище, ухвалою суду від 28.04.2021 заяву позивача про встановлення судового контролю задоволено частково та зобов'язано Головне управління ДПС у Тернопільській області у місячний строк, після отримання копії ухвали суду про встановлення судового контролю, подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №500/374/19.
На адресу Тернопільського окружного адміністративного суду 07.07.2021 надійшов звіт про виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу вищенаведеної норми КАС України суд приходить до висновку про те, що за наслідками розгляду звіту або в разі неподання такого звіту суд може винести одну із двох допустимих ухвал:
1) ухвалу якою встановити новий строк подання звіту;
2) ухвалу про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
Поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення за своєю суттю є повідомленням про неможливість повністю виконати рішення суду.
Разом з тим, суд при вирішенні питання про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення повинен встановити, чи була у такого керівника можливість виконати рішення суду, чи не було об'єктивних причин, які цьому перешкоджали.
Окрім того суд вважає за необхідне зазначити, що накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, є мірою покарання за невиконання рішення суду у встановлений законодавством або судом строк, тому застосовувати його можливо лише при встановленні судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень та ухилення останнього від виконання рішення суду.
В даній справі позивачем не наведено, а судом не здобуто доказів того, що не повне виконання відбулося внаслідок недобросовісності в діях керівника Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Як видно з матеріалів справи, керівництвом ГУ ДПС частково вживалися заходи до повного виконання рішення у цій справі, що привело до часткового його виконання.
Таким чином, судом не встановлено підстав для накладення штрафу на керівника Головного управління ДПС Тернопільській області за невиконання рішення суду.
Керуючись статтями 241, 248, 382 КАС України, суд
Зобов'язати Головне управління ДПС у Тернопільській області повторно (протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали) подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №500/374/19.
2. В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про накладення штрафу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на керівника Головного управління ДПС у Тернопільській області за невиконання рішення суду - відмовити.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Подлісна І.М.