27 жовтня 2021 року Справа №480/8367/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелета С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику осіб в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області і просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області при перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на основі рішень судів у справах №480/6678/20 та №480/4027/21, щодо нарахування і виплати пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення на підставі довідки УСБУ в Сумській області №68/Є-31/199/1 від 22.02.2021р., замість призначеної основної пенсії, розмір якої становить 74% грошового забезпечення - 15264,91 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на основі рішень судів у справах №480/6678/20 та №480/4027/21 на підставі довідки УСБУ в Сумській області №68/Є-31/199/1 від 22.02.2021р. в розмірі 74% грошового забезпечення (з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення - 20628,25 грн.), що становить 15264,91 грн. до виплати з 01 квітня 2019 року в розмірі 100% від обчисленого розміру пенсії, без будь-яких обмежень максимальним розміром; компенсувати позивачу різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами по дату набрання чинності даним рішенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача на підставі оновлено довідки з 01.04.2019, але розмір перераховано із врахуванням 70% грошового забезпечення на підставі ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, внаслідок чого розмір пенсії позивача зменшився, враховуючи те, що такий розмір є меншим ніж було визначено під час виходу на пенсію. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати пенсії виходячи із розміру грошового забезпечення, встановленого на час виходу на пенсію, однак відповідач повідомив позивача про те, що при проведенні перерахунку пенсії на виконання судового рішення Головним управлінням враховані норми законодавства, що застосовані при проведенні перерахунку пенсії. Позивач не погодившись із такими діями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав із даним позовом.
Представник відповідача про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, відзиву в установлені судом строки не надав.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до протоколу про призначення пенсії за вислугу років від 11.07.2005, позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення.
Як зазначає позивач в адміністративному позові, право позивача на пенсію з розрахунку 74% відповідних сум грошового забезпечення було підтверджено рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі №480/6678/20, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92955580)
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 по справі №480/4027/21, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у нездійсненні позивачу перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97835949).
Як зазначає позивач, під час виконання вищезазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Сумській області був проведений перерахунок пенсії позивача, але з 01.04.2019 здійснений був такий перерахунок, виходячи з 70% грошового забезпечення, тобто здійснено зменшення позивачу розміру пенсії за вислугу років до 70% під час перерахунку пенсії з 01.04.2019.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії з врахуванням розміру відсотку відповідних сум грошового забезпечення що було встановлено на час призначення пенсії, але за результатами розгляду звернення позивача, відповідач повідомив, що при проведенні перерахунку пенсії на виконання судового рішення головним управлінням враховані норми чинного законодавства.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби.
Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 № 51-IV, у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими цифри "80" замінено цифрами "70".
Таким чином, суд зазначає, що Законами № 51-IV, № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.
Разом з тим призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а в подальшому 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.
При перерахунку пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача на підставі оновлено довідки з 01.04.2019, але розмір безпідставно та необґрунтовано перераховано із врахуванням 70% грошового забезпечення, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, зменшення максимального обсягу пенсії у відсотках при її перерахунку не може застосовуватися для зменшення встановленого законом на момент первісного її призначення чи досягнутого пізніше максимального обсягу пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ч. 2 ст. 55 Закону).
Так, при проведенні перерахунку відповідач керувався нормою, яка застосовується виключно при призначенні пенсії, та не підлягає застосуванню при проведенні перерахунку раніше призначених пенсій в силу чинності норми про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ст. 58 Конституції України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу із розрахунку 70% грошового забезпечення, не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України.
Разом із тим, задоволенню не підлягають позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 74% грошового забезпечення (з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення - 20628,25 грн.), що становить 15264,91 грн. до виплати з 01.04.2019 в розмірі 100% від обчисленого розміру пенсії, без будь-яких обмежень максимальним розміром, як передчасно заявленими, виходячи з наступного.
Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України)
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього. З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Суд зазначає, що права позивача, в частині перерахунку та виплати пенсії за оновленою довідкою без обмеження максимального розміру пенсії, на час розгляду даної справи не порушені, оскільки відповідачем перерахунок пенсії з 01.04.2019 за оновленою довідкою в розмірі 74 % грошового забезпечення на даний час відповідачем взагалі не здійснено, виплати не проведено, сума пенсії не визначена відповідачем в спірному розмірі грошового забезпечення, відтак в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідачем в листі від 20.08.2021 зазначено про факт виплати пенсії з 01.04.2019 в розмірі, визначеному ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому жодних посилань на обмеження позивачу розміру пенсії під час її виплати із розрахунку 74% не зазначено. Як зазначено вище, такий розрахунок (в розмірі 74%) відповідач взагалі не провів, суму пенсії в належному розмірі не нарахував та не виплатив.
В даному випадку, позивач зазначає про ймовірне обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, які можливо будуть застосовані відповідачем під час виконання судового рішення в даній справі, а саме під час нарахування та виплати позивачу суми пенсії в розмірі 74% від грошового забезпечення позивача.
З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що зазначені вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 статті 3 ч. 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього. З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Відповідно до ч.7 ст. 246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
Стосовно посилання позивача в позові на те, що відповідачем не в повному обсязі виконано рішення судів в інших справах, і пенсія в повному обсязі позивачу не виплачена, суд зазначає, що в межах даної справи у суду відсутні підстави для встановлення факту виконання чи невиконання судових рішень по іншим справам, оскільки процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішуються виключно в порядку, визначеному розділом IV КАС України в межах тих справ, в яких судом ухвалено відповідне рішення.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне обрати належний захист порушеного права позивача та із врахуванням ст. 9 КАС України визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років під час перерахунку пенсії з 01.04.2019 до 70 % грошового забезпечення та зобов'язати відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір станом на 05.03.2019 в розмірі 74% грошового забезпечення позивача та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати, сплачені при зверненні до суду.
Стосовно вимоги позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по даній справі, суд відмовляє в його задоволенні, виходячи із наступного.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання. Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 74% до 70 % грошового забезпечення з 01.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки УСБУ в Сумській області №68/Є-31/199/1 від 22.02.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) судовий збір у розмірі 908грн.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета