26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 420/10909/20
адміністративне провадження № К/9901/38019/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №420/10909/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області), у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДМС України в Одеській області №51032300002546 від 21 січня 2020 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання;
- зобов'язати ГУ ДМС України в Одеській області розглянути заяву - анкету від 21.01.2019 та видати посвідку на постійне проживання в Україні громадянці Республіки Узбекистан ОСОБА_1 відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №321 від 25.04.2018.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, позов задоволено:
- визнано протиправним і скасувати рішення ГУ ДМС України в Одеській області №51032300002546 від 21 січня 2020 року про відмову громадянці Республіки Узбекистан ОСОБА_1 в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання;
- зобов'язано ГУ ДМС України в Одеській області розглянути заяву - анкету від 21.01.2019 та видати посвідку на постійне проживання в Україні громадянці Республіки Узбекистан ОСОБА_1 відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №321 від 25.04.2018.
21 жовтня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДМС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №420/10909/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з перебуванням іноземця на території України.
У розумінні пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України є справами незначної складності.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Водночас передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складіності Судом не встановлені та скаржник на такі не посилається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 12, 248, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної міграційної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року в справі №420/10909/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко