26 жовтня 2021 року
Київ
справа №560/6518/20
адміністративне провадження №К/9901/33433/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року
у справі №560/6518/20
за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області
до ОСОБА_1
стягнення матеріальної шкоди,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №560/6518/20, предметом розгляду якої є стягнення на користь Головного управління ДПС у Хмельницькій області з ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну несвоєчасною виплатою заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати в сумі 113585,95 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області матеріальну шкоду в сумі 113585,95 грн, заподіяну несвоєчасною виплатою заробітної плати понад один місяць за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року ОСОБА_2 , що призвело до виплати компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 113585,50 грн.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди скасовано. Прийнято постанову, якою у позові Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року повністю і залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку зі сплатою судового збору в неповному обсязі. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
На адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано платіжне доручення. Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення пункту 9 статті 134 КЗпП України, яким визначено, що керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству, установі, організації; положення статті 1ЗО КЗпП України, де передбачені загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників, згідно якої працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків; та положення пункту 1 статті 81 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої, державний службовець зобов'язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов'язків.
При цьому, підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 статті 134 КЗпП України у подібних правовідносинах.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 334 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №560/6518/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 стягнення матеріальної шкоди.
Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду матеріали справи №560/6518/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду