про відмову у відкритті касаційного провадження
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 200/1075/21-а
адміністративне провадження № К/9901/36328/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року (суддя Голуб В.А.) та
постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року (колегія у складі суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.)
у справі № 200/1075/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління ВД ФСС України в Донецькій області; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати щомісячних грошових сум в разі часткової втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку за період з 01.08.2015 до 31.03.2019;
- зобов'язати Управління ВД ФСС у Донецькій області відновити нарахування та виплатити щомісячні грошові суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку за період з 01.08.2015 до 31.03.2019.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 28.04.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021, задовольнив позов.
30.09.2021 Управління ВД ФССУ в Донецькій області подало касаційну скаргу, що 04.10.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2021, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Наразі Верховний Суд відкрив провадження у подібній справі № 200/3047/20-а. Крім того, зазначає, що ця справа стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ч. 3 Розділу VIII «;Прикінцеві та перехідні положення» від 23.09.1999 № 1105-XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV). Законом України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII), Постановами Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 637), від 10.10.2014 № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Постанова КМУ № 531), Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, Тимчасовим порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, не передбачено здійснення нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (особам, які мають право на виплату), які не перемістилися на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі. Управління Фонду не має права здійснювати страхові виплати, в тому числі внутрішньо переміщеним особам, за відсутності документів, що підтверджують право особи на страхові виплати. З 26.10.2011 ОСОБА_1 перебуває на постійному обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Горлівка Донецької області; з березня 2015 року до липня 2015 року отримував страхові виплати у Костянтинівському міському відділенні як внутрішньо переміщена особа; після зміни місця проживання його було знято з обліку та припинено страхові виплати. Позивач з серпня 2015 року до березня 2019 року до інших відділень Фонду для продовження страхових виплат як внутрішньо переміщена особа не звертався. Наразі Кабінет Міністрів України не затвердив порядок сплати внутрішньо переміщеним особа сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період.
Верховний Суд ухвалою від 21.10.2021 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
23.10.2021 до Суду від Управління ВД ФССУ в Донецькій області надійшло платіжне доручення від 24.09.2021 № 6889 про сплату судового збору у розмірі 1 816,00 грн.
Отже, скаржник усунув недолік, який слугував підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Суди першої та апеляційної інстанцій розглянули цю справу за правилами загального позовного провадження.
У цій справі оскаржувалося рішення Фонду соціального страхування України щодо припинення страхових виплат у зв'язку із не підтвердженням внутрішньо переміщеною особою свого місця проживання.
Управління виконавчої дирекції ФССУ в Донецькій області визначає підставою касаційного оскарження наявність у справі обставин, передбачених п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц вже викладала висновок щодо питання протиправності припинення соціальних виплат у подібних правовідносинах, який зводиться до того, що ненадання фізичною особою, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати такій особі страхових виплат.
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2021 відповідно до такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Натомість, Управління виконавчої дирекції ФССУ в Донецькій області не обґрунтовує необхідність відступлення від правової позиції, сформульованої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц, та, власне, Суд підстав для такого відступу у цій справі не вбачає.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 200/1075/21-а.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб