25 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 420/6864/20
адміністративне провадження № К/9901/38035/21
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 420/6864/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпортплюс до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариства з обмеженою відповідальністю Імпортплюс звернулося з позовом до Одеського окружного адміністративного суду та просив визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1491775/43213205 від 18 березня 2020 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 12 лютого 2020 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 57362,99 грн., подану товариством з обмеженою відповідальністю Імпортплюс за датою подання до реєстру.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ГУ ДПС в Одеській області подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 298 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору, надано апелянту строк протягом 7 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
26 квітня 2021 року до апеляційного суду надійшло клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що на даний час контролюючий орган позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, строк встановлений ухвалою суду від 19 квітня 2021 року продовжено, надано апелянту строк протягом 7 днів з моменту отримання вказаної ухвали, для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
13 травня 2021 року до суду апеляційної інстанції повторно надійшло клопотання від ГУ ДПС в Одеській області, в якому управління просить відстрочити термін сплати судового збору за подання апеляційної скарги через те, що на даний час контролюючий орган позбавлений можливості сплатити судовий збір із-за фактично відсутнього затвердженого кошторису.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року - повернуто апелянтові.
03 серпня 2021 року ГУ ДПС в Одеській області вдруге подає апеляційну скаргу, до якої додає платіжне доручення №1061 від 27 травня 2021 року на суму 3153,00 грн..
Перевіривши апеляційну скаргу подану 03 серпня 2021 року на відповідність її вимогам КАС України, було встановлено що апеляційна скарга була подана за межами строку, визначеного ч.1 ст.295 КАС України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року другу апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 298 КАС України, у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду з апеляційною скаргою. Також в ухвалі було зазначено, що судовий збір було сплачено 27 травня 2021 року, але апелянт без відомих на то підстав та будь яких пояснень звернувся до суду з повторною апеляційною скаргою лише 03 серпня 2021 року.
26 серпня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт зазначив, що постановою КМ України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України карантин, саме такі обмеження встановлені у зв'язку із карантином перешкоджали апелянту звернутися до суду раніше. Але, ГУ ДПС засвідчує своє бажання здійснити належне апеляційне оскарження рішення суду, на підтвердження чого надає платіжне доручення. Також апелянт просить врахувати перевантаженість відділу контролюючого органу який безпосередньо займається супроводженням даної категорії справи, а тому факт передачі був здійснений при першій можливості.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності з 17.07.2020 року, пункт 3 роз.VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в такій редакції:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Отже, пунктом 3 роз.VI «Прикінцеві положення» КАС України в новій редакції передбачено, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження у разі якщо причини пропуску такого строку є поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Крім того нічого не заважало апелянтові звернуться до суду з апеляційною скаргою через електронний суд.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений ст. 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними, оскільки не свідчать про неможливість своєчасно, у встановленому порядку подати апеляційну скаргу.
Апеляційний суд зауважив, що наведені апелянтом доводи щодо неможливості сплати судового збору не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу, вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, що не було виконано у встановлений судом строк.
Не погодившись з ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а п. 1 ч. 5 ст. 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).
Крім того, згідно ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 420/6864/20.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов