Справа №:755/333/13
Провадження №: 6/755/1040/21
"25" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Шелудько В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за участю заінтересованих осіб Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Миколаїв ЦБМ» про поновлення строку для пред'явлення на виконання виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження,
заявник звернувся до суду із заявою за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про поновлення строку для пред'явлення на виконання виконавчого листа. Свої вимоги мотивував тим, що 04 березня 2013 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Миколаїв ЦБМ» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15 жовтня 2012 року по справі № 479/12. 12 грудня 2017 року начальником відділу Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та зазначено строк для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання до 12 грудня 2020 року. 10 вересня 2019 року рішенням загальних зборів учасників Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та загальних зборів учасників Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк». 15 жовтня 2019 року Рішенням № 5/2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному актів, а саме - з 15 жовтня 2019 року. Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 15 жовтня 2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт. Заявник зазначає, що встановлений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання було пропущено у зв'язку з тим, що Постановою Кабінету міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, було встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на території України карантин, який в подальшому було неодноразово продовжено. Дана ситуація спричинила переведення штату працівників Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на дистанційну роботу, що в свою чергу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу. У зв'язку з чим просить поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа та замінити сторону виконавчого провадження з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на Акціонерного товариства «Альфа-Банк».
Сторони в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду заяви. Причини неявки суду не повідомили.
До суду надійшли письмові заперечення заінтересованої особи ОСОБА_1 , відповідно до яких останній заперечує проти задоволення заяви оскільки заявник жодним чином не підтвердив того, що запровадження адаптивного карантину було непереборною перешкодою для подання виконавчого листа у встановлені строки. Крім того, оскільки трок на пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив, а у його поновленні слід відмовити, тому відсутні підстави для задоволення заяви про заміну стягувача.
На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
04 березня 2013 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Миколаїв ЦБМ» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15 жовтня 2012 року по справі № 479/12 (а.с. 53-54).
12 грудня 2017 року начальником відділу Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та зазначено строк для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання до 12 грудня 2020 року (а.с. 67).
10 вересня 2019 року рішенням загальних зборів учасників Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та загальних зборів учасників Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк».
15 жовтня 2019 року Рішенням № 5/2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному актів, а саме - з 15 жовтня 2019 року.
Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 15 жовтня 2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт.
Заявник просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що встановлений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання було пропущено у зв'язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, було встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на території України карантин, який в подальшому було неодноразово продовжено. Дана ситуація спричинила переведення штату працівників Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на дистанційну роботу, що в свою чергу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу.
На час видачі судом оригіналу виконавчого листа (06 березня 2013 року) (а.с. 68) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 вересня 1999 року №606-XIV.
Відповідно до ст. 22 вказаного Закону строк пред'явлення виконавчого документу до виконання через органи Державної виконавчої служби встановлювався один рік.
Згідно ч. 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строк встановлені цим Законом, а з урахуванням частин 1 і 5 ст. 12 вказаного закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Частиною 1 ст. 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст. 120 ЦПК України.
Згідно зі ст. 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.
На підставі наданих заявником до матеріалів заяви доказів неможливо встановити поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Одним із принципів в контексті справедливого судового розгляду, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції, є рівність сторін.
Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Отже, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для їх пред'явлення, стягувач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилався, як на обґрунтування своїх вимог.
Заявляючи вимогу про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, заявник жодним чином такі вимоги не обґрунтовує.
Заявником не надано до суду доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема учинення ним усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з правових позицій Європейського Суду з прав людини, що викладені у пункті 570 рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» (заява № 14902/04) та у пункті 51 рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» (заяви № 22083/93, 22095/93), котрі дають підстави зробити висновки, що сплив строків пред'явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Також ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників. Тому вирішуючи питання поважності причин пропуску стягувачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання суд фактично вирішує питання не тільки про право стягувача, а й про права боржника, у підсумку обом гарантуючи право на справедливий суд. У зв'язку з цим, оцінюючи наявність підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та видачу його дублікату, суд має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у даному випадку правомірно протягом кількох років може розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення суду.
Положення ч.1 ст.6 Конвенції гарантують «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін.
Отже, той факт, що заявником в порушення наведених вище норм ЦПК України не було надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування твердження про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, свідчить про його процесуальну недбалість.
Твердження заявника щодо встановлення з 12 березня 2020 року на всій території України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску встановленого законом строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки з матеріалів справи вбачається, що виконавчий документ в цій справі не пред'являвся до виконання з часу винесення постанови начальником відділу Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 12 грудня 2017 року, якою виконавчий документ було повернуто стягувачу та до суду заявник не надав доказів про наявність обставин, які утруднювали або унеможливлювали б пред'явлення виконавчого листа до виконання в строк до 12 грудня 2020 року.
Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання поважними вказані заявником причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки будь-яких доказів на підтвердження унеможливлення або ускладнення можливості вчинення дій у визначений законом строк не надано, а тому, в задоволенні заяви слід відмовити.
Також заявник просить замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 755/333/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Миколаїв ЦБМ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, стягувача з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі орган і в і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», банк або банки (далі разом або окремо - Банк, що приєднується) мають право здійснити реорганізацію шляхом приєднання до іншого банку (далі - Банк-правонаступник, а разом Банк, що приєднується, та Банк-правонаступник - Банки-учасники) за спрощеною процедурою, визначеною цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.
З моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника, Банк-правонаступник набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу банку, що приєднався до нього, у зв'язку з чим Банк, що приєднується, вважається юридичною особою, у якої відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів та обов'язкових платежів
Відповідно до ч. 1 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. (ч. 5 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України)
Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором у зобов'язанні своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 закону «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Згідно правової позиції, що містить постанова Верховного Суду України від 20.11.2013 року (Справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14, 910/2954/17 від 11 березня 2021 року.
Оскільки заява Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за участю заінтересованих осіб Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Миколаїв ЦБМ» про поновлення строку для пред'явлення на виконання виконавчого листа задоволенню не підлягає, тому суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження» від 21 вересня 1999 року, Законом України Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, ст.ст. 12, 98, 120, 127, 260, 353, 433, 442 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за участю заінтересованих осіб Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Миколаїв ЦБМ» про поновлення строку для пред'явлення на виконання виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна