Справа № 752/22302/21
Провадження № 2/752/9062/21
Іменем України
заочне
18.10.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача борг за договором позики від 11.02.2019 року в розмірі 5000,00 доларів США, що відповідає згідно встановленого офіційного курсу НБУ сумі в розмірі 135123,50 грн., а також судовий збір в сумі 1351,24 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 11.02.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, який було оформлено у виді розписки, відповідно до якого відповідачу була надана та, останньою, отримана грошова сума в розмірі 5000,00 доларів США, а також відповідач зобов'язалась повернути кошти за першою вимогою. Позивач зазначає, що на його вимогу відповідач борг не повернула та свої зобов'язання за укладеним договором не виконала. Оскільки, відповідач не бажає в добровільному порядку повернути суму отриманого боргу, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав із даним позовом та просить суд стягнути основну суму боргу із відповідача на користь позивача в примусовому порядку.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.09.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відповідач відзив на позов до суду не подала, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталась.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.02.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, який було оформлено розпискою, відповідно до якого відповідачу була надана та, останньою, отримана грошова сума в розмірі 5000,00 доларів США. Відповідач зобов'язалась повернути кошти на першу вимогу позивача.
Факт передачі та отримання коштів було зафіксовано в письмовій розписці.
На час розгляду справи доказів на підтвердження визнання зазначеного договору та розписки недійсними, суду не надано, як і не надано доказів фактичного не отримання відповідачем від позивача коштів в позику.
26.07.2021 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів, однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошей не виконала, та доказів зворотному матеріали справи не містять.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 1046 ЦК України, договір позики - це угода, за якою одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або з інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Борговим документом, що підтверджує укладання договору позики між відповідачем та позивачем є розписки, які посвідчують передання йому визначеної грошової суми.
Таким чином, так як договір позики це односторонній договір, то у відповідача виник обов'язок повернути позикодавцю грошові кошти у такій самій сумі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.
Письмова форма договору позики через його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Як передбачено ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму, відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Стороною позивача пред'явлено вимогу про стягнення коштів за договором позики від 11.02.2019 р. в сумі 5000,00 доларів США, що еквівалентно згідно встановленого офіційного курсу НБУ станом на 03.09.2021 року сумі в розмірі 135123,50 грн.
Стороною відповідача не спростовано обґрунтування позовних вимог, а відтак суд приймає до уваги наданий стороною позивача розрахунок боргу.
Крім того, суд приймає до уваги те, що стороною відповідача не надано суду доказів на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в порушення вищезазначених приписів закону та письмового договору позики, відповідачем не було повернуто борг на вимогу позивача, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 526, 533, 610, 615, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 11.02.2019 року в розмірі 5000 (п'ять тисяч) доларів США 00 центів, що відповідає, згідно встановленого офіційного курсу НБУ станом на 03.09.2021 року, - сумі в розмірі 135123 (сто тридцять п'ять тисяч сто двадцять три) грн. 50 коп.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1351 (одна тисяча триста п'ятдесят одна) грн. 24 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повні ім'я сторін:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуючий Н.П. Чередніченко