Справа № 752/23909/21
Провадження № 1-кс/752/8186/21
30.09.2021 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021100010002333 від 28.09.2021р.,
слідчий СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, МірзахамідоваДілмуххамадаДійконовича у кримінальному провадженні № 12021100010002333 від 28.09.2021р.
Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисних злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на повторне, таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 , разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, 28.09.2021 р. близько 16.00 год. прибули за адресою: АДРЕСА_1 , до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Під час реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , перебуваючи в торгівельному залі магазину «Спорт Мастер», підійшов до поличок, на яких містився чоловічий одяг та взуття, та упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, протиправно за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи мету власної наживи, взяв товар, поклад до портфелю, в подальшому віддав його невстановленій досудовим розслідуванням особі та разом з ним та викраденим майном направились до виходу з магазину. Пройшовши з викраденим товаром повз магнітні турнікети ОСОБА_5 був затриманий співробітниками поліції разом з викраденим майном.
29.09.2021 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Посилаючись на обгрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, зазначаючи на обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний не має законних підстав перебувати в Україні, є громадянином іншої країни, може ухилятись від органів досудового розслідування, продовжити вчиняти інші злочини, зважаючи на те, що вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи, що його підзахисний не є суспільно небезпечною особою, органом досудового розслідування не надано доказів наявності у нього судимостей, і з врахуванням даних, що характеризують його особу просив обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Також захисник зазначив на порушення права на захист свого підзахисного при повідомленні про підозру.
Підозрюваний підтримав свого захисника.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду клопотання встановлено, що СВ Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12021100010002333 від 28.09.2021р.,
29.09.2021 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Слідчий у даному кримінальному провадженні звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідноположеньстатті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чиособистунедоторканістьможливелише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В силу положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини.
Так у своїх рішеннях у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» Європейський суд зазначив, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, що підтверджується: протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події, протоколом затримання підозрюваного, записами з камер відеоспостереження.
Слідчий суддя не надає оцінку належності і допустимості даних доказів для підтвердження винності особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки зазначені обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду кримінального провадження, а лише оцінює в даному випадку їх достатність для підтвердження того, що підозрюваний може бути причетний до вчинення злочину.
При вирішенні клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який є громадянином іншої країни, офіційно не має постійного доходу або роду занять, будь-яких доказів щодо наявності законних підстав для перебування на території України слідчому судді не надано. Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності. Слідчому судді не надано доказів на підтвердження міцності соціальних зв'язків підозрюваного на території України.
Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів.
Звертаючись до суду слідчий просить застосувати до підозрюваного. запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків, продовжити злочинну діяльність.
Зазначені ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крімвипадків, передбаченихчастиноюп'ятою статті 176 цього Кодексу.
З огляду на викладені обставини в їх сукупності, вважаю, що є всі обґрунтовані підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 і застосування, на думку слідчого судді, більш м'якого запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки або ж домашнього арешту є недоцільним, оскільки вони не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам на даній стадії досудового розслідування, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного.
Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України та, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за можливе визначити розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, оскільки злочин вчинено без застосування фізичного насильства, даних про особу підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України та майнового стану підозрюваного.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на ньогообов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, має встановлюватися в межах від до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неїобов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про визначення підозрюваному розміру застави суд повинен належним чином обґрунтувати в ухвалі виключність обставин прийняття такого рішення.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повиннібрати до увагиризик того, щопідозрюваний може ухилитися відпокарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа Розмірзастави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням всіх перелічених обставин, які повинні бути враховані слідчим суддею при визначенні розміру застави, а саме: наявності ризиків у даному кримінальному провадженні, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних, що характеризують особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави в межах, встановлених до даного виду злочину, а саме в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, у разі внесення підозрюваним застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193-196, 369-372 КПК України
клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021100010002333 від 28.09.2021р. задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає зі слів за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 26.11.2021 р.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 47580 гривень.
Застава може бути внесена протягом дії ухвали про обрання запобіжного заходу на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, за наступними реквізитами: одержувачТУДСАУ в м.Києві, банк одержувач-Державна казначейська служба України м.Київ, р/р UA128201720355259002001012089, МФО 820172, призначення платежу - застава.
На підставі ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_9 Дійконовичау разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не залишати межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м.Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення підозрюваного.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув'язнення підозрюваного негайно має здійснити розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово процесуального прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Голосіївського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя