Справа 752/9695/18
провадження № 6/752/666/21
15.10.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних, -
встановив:
в провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних.
В червні 2021 року відповідач звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду у даній цивільній справі. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не працює, та не може виконувати рішення суду. Через введені карантинні обмеження вона немає постійного доходу. Відповідач має на утриманні матір похилого віку, яка має ряд захворювань. Посилаючи на вказані обставини просила розстрочити виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2018 року у справі № 752/9695/18 на один рік до 01.07.2022 року рівними частинами.
Сторони в судове засідання не з'явились. Судом про розгляд справи повідомлялись належним чином, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву без їх участі на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 08.10.2018 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних, було задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , грошові кошти в розмірі 262629 (двісті шістдесят дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 96 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 2626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 30 коп.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2018 року, заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду від 08.10.2018 року було залишено без задоволення.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. від 11.12.2020 року, було відкрито виконавче провадження № 63900874 з примусового виконання виконавчого листа № 752/9695/18, виданого 08.11.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 262629,96 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не працює, з огляду на карантинні обмеження немає постійного доходу, має на утриманні матір похилого віку, а відтак наявні підстави для розстрочення рішення суду.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність вимог заяви, суд приймає до уваги те, що згідно із ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України віл 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Тобто, підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В постанові Верховного Суду від 27.02.2019 р. у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435ЦПК України і ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18 / системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в той же час, невиконання судових рішень нівелює принцип обов'язковості виконання судових рішень.
Положеннями статей 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заявник в поданій заяві посилається на те, що вона не працює, через карантинні обмеження не мала постійного доходу, через похилий вік її матір має ряд захворювань, а відтак ці обставини свідчать про наявність підстав для розстрочення рішення суду.
Однак, варто вказати на те, що стороною заявника не надано суду достатніх доказів наведеним твердженням, як і не надано доказів тяжкого фінансового становища та/або доказів існування виняткових обставин, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання рішення суду.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а судом не встановлено виняткових обставин, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, а відтак зазначена заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 267, 353, 435 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Н.П. Чередніченко