Справа № 752/19207/20
Провадження № 2/752/7569/21
іменем України
17.09.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Гладибороди Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
у жовтні 2020 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 27.08.2010 року у розмірі 118 865,91 грн. та судовий збір у розмірі 2 102 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 у зв?язку із отриманням банківських послуг, підписала заяву б/н від 27.08.2010 року, та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ними та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 3.2; 3.3 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Станом на 17.08.2020 р. у відповідача наявна заборгованість, яка становить118 865,91 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.10.2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.12.2020 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 77 945,20 грн. заборгованості за тілом кредиту та судовий збір.
29.04.2021 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.12.2020 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.06.2021 року заяву відповідача ОСОБА_1 задоволено, скасовано заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.12.2020 року.
14.06.2021 року до суду надійшов відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якубовського О.О., в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що у період з листопада 2018 року по березень 2020 року банк всупереч положенням ст. 1046 ЦК України протиправно збільшував суму зобов?язання позичальника по кредиту на суму процентів і пені всього у розмірі 72 599,72 грн., без фактичної передачі цих грошових коштів позичальнику у власність і здійснював нарахування процентів не тільки на фактично виданий раніше кредит, а й на нараховані проценти і пеню.
Відтак, відповідач визнає позовні вимоги частково на суму 5 345,48 грн.
Позовні вимоги про стягнення процентів та пені відповідач заперечує, оскільки кредитного договору з умовами про нарахування процентів та пені за кредитом, відповідач не підписувала.
06.07.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача, в якій викладено доводи, аналогічні змісту позовної заяви.
08.07.2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій представник відповідача зазначає, що виписка за договором за період з 27.08.2010 року по 24.06.2021 року, не є належним та допустимим доказом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». також, представник відповідача вказує, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позичальника про зміну позивачем в односторонньому порядку у вересні 2014 року та квітні 2015 року процентної ставки, відтак позивачем неправомірно нараховано заборгованість за процентами за користування кредитом по процентній ставці 32,4 % та 42 % річних.
20.07.2021 року до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором від 27.08.2010 року у розмірі 115 165,10 грн., з яких 77 945,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 187,36 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України; 32 032,54 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідач у судовому засіданні частково визнала позовні вимоги на суму 5 345,48 грн.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд надходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.08.2010року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», в якій зазначено, що вона разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
На підставі вказаного договору, банком відкрито картковий рахунок, ОСОБА_1 надано у користування кредитну картку, на якій в подальшому встановлено кредитний ліміт у розмірі 50 000 грн.
За змістом п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 кредитного договору, позичальник при укладенні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Пунктом 1.1.3.2.4 договору для банку передбачена можливість зміни тарифів та інших невід?ємних частин договору.
В редакції умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно п.п. 2.1.1.2.12 сторони договору дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня порушення зобов?язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов?язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми повернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для карти «Універсальна», 84,0% для карти «Універсальна голд».
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Крім того, відповідно до ст.ст. 1048,1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, а отже банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов?язань за кредитним договором, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 115 165,10 грн., з яких: 77 945,20 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5 187,36 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредиту, 32 032,54 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На підтвердження вказаної обставини, позивачем надано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку № НОМЕР_1 за договором від 27.08.2010 року за період з 27.08.2010 року по 24.06.2021 року.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Слід зазначити, що 03.07.2019 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 342/180/17 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом, відповідно до правових висновків якої витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні правові підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов?язань.
На підтвердження умов кредитування АТ КБ «ПриватБанк» надало в розпорядження суду копію анкети-заяви відповідача ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості.
Разом з тим, вказані документи не підтверджують умов кредитування та наявності заборгованості у визначеній позивачем сумі.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, та Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містять підпису ОСОБА_1 .
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками та пені.
З наданого банком розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 77 945,20 грн. Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростований. Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі заборгованості за тілом кредиту у розмірі 77 945,20 грн.
Питання про розподіл судових витрат слід вирішити в порядку ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11,202, 526, 626, 627,628, 638, 1048, 1054 ЦК України ст. ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-283, 353, 354 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту за договором від 27 серпня 2010 року у розмірі 77 945 (сімдесят сім тисяч дев?ятсот сорок п?ять) гривень 20 копійок та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.
У іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 27 вересня 2021 року.
Суддя: