21 жовтня 2021 рокуСправа №: 695/2589/21
Номер провадження 3/695/1788/21
21 жовтня 2021 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 :
за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.08.2021 року, серії ААБ №030201 ОСОБА_1 27.08.2021 року о 17 год. 30 хв. в м. Золотоноша по вул.. Шевченка, керуючи автомобілем Рено, д.н.з. НОМЕР_1 , при заїзді на парковочне місце не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення із автомобілем Субару, д.н.з. НОМЕР_2 , який виїжджав заднім ходом з парковки, в наслідок чого було пошкоджено транспортні засоби та нанесено матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 начеб то порушив вимоги п. 13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, від 27.08.2021 року, серії ААБ №158209 ОСОБА_2 27.08.2021 року о 17 год. 30 хв. в м. Золотоноша пол. вул.. Шевченка 169, керуючи автомобілем Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Renault Megane Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 начеб то порушив вимоги п. 10.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакової К.М. від 16.09.2021 року матеріали справи за №695/2611/21, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП передано судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середі Л.В. для вирішення питання про об'єднання в одне провадження з матеріалами справи №695/2589/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проти об'єднання матеріалів справ в одне провадження не заперечували та вважали, що спільний їх розгляд сприятиме недопущенню негативного впливу на повноту судового розгляду справ та повному, всебічному з'ясуванні усіх обставин.
Отже відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративні правопорушення, які стосуються однієї і тієї ж події, а саме дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15.01.2020 року о 18 год. 30 хв..
При цьому обидва учасники дорожньо-транспортної пригоди заперечують свою вину вказуючи на винуватість один одного.
Враховуючи вказані обставини суддя приходить до переконання, що спільний розгляд вказаних протоколів буде сприяти повному, об'єктивному та всебічному розгляді справи та надасть суду можливість встановити усі обставини події, що відбулась, в тому числі шляхом дослідження та порівняння доказів та можливості заслухати спільні пояснення учасників вказаної події.
Згідно з п. 6 розділу 3 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затв. Наказом ДСА України від 20.08.2019р. № 814 - у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об'єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).
В ході розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ДТП не визнав та наполягав, що він, керуючи автомобілем Рено та виїжджаючи з вул.. Черкаської на вул. Шевченка помітив навпроти відділення АТ КБ «ПриватБанк» парковочне місце куди і припаркувався, при цьому паркувався з урахуванням того, що паркова обумовлена скосом бордюру. Після повної зупинки свого автомобілю він помітив як припаркований з права від нього автомобіль Субару почав виїжджати з парковки, спочатку рівно, а потім різко вивернув руль в право, відповідно водій Субару не розрахував траєкторію маневру та радіус розвороту та не помітивши його автомобіля допустив зіткнення. Таким чином ОСОБА_1 вважає винним у вчинення ДТП водія автомобіля Субару ОСОБА_2 ..
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав до суду диск із записом події ДТП, яка записана камерою відео спостереження, що розташована на фасаді стіни відділення АТ КБ «ПриватБанк».
В ході розгляду матеріалів справи ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ДТП не визнав та наполягав, що він 27.08.2021 р. о 17 год. 30 хв. перебуваючи на парковкі по вул.. Шевченка 169, в м. Золотоноша біля відділення АТ КБ «ПриватБанк», переконавшись в безпечності маневру, виконував рух заднім ходом зі зміщенням передньої частини авто в ліву сторону, дивлячись в заднє праве вікно, щоб не зіткнутись із попутними транспортними засобами, відчув удар з лівого боку його автомобіля. На його думку винуватцем ДТП є водій авто Рено, який порушив вимоги п. 15.1, 15.2, 15.9 е ПДР, оскільки з лівої сторони автомобіля Субару не було місця для паркування легкового автомобіля, а тому, коли він виїжджав із парковки то був впевнений, що жоден учасник дорожнього руху не порушує ПДР та не очікував, що в цьому місці зупинеться інший автомобіль. Таким чином ОСОБА_2 вважає винним у вчинення ДТП водія автомобіля Рено ОСОБА_1 ..
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 надав до суду фото з місця ДТП.
Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши їх письмові пояснення, вивчивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Крім того, статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді матеріалів справи має право подавати докази...
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, виходячи із зазначеного вище, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП має здійснюватись на підставі належних та достатніх доказів, які суддя має оцінити за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, при цьому такі докази можуть бути надані як особами, які уповноважені на складення протоколів про адміністративне правопорушення так і особами, які притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 26 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 - суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Отже, умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності є встановлений причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
При цьому суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується як наявності вини у формі умислу так і не обережності.
Таким чином при розгляді подібних справ суддя має встановити порушення правил дорожнього руху водієм транспортного засобу, наявність факту дорожньо-транспортної пригоди , яка наслідком має заподіяння майнової шкоди та причинного зв'язку між таким порушенням та наслідком ДТП.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 27.08.2021 року відносно ОСОБА_1 вказано, що він своїми діями порушив вимоги 13.1 ПДР, а саме водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.08.2021 року відносно ОСОБА_2 вказано, що він своїми діями порушив вимоги п. 10.9 ПДР, а саме під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Вивчаючи матеріали справи та співставляючи пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та докази, якими сторони аргументують свої доводи суд враховує , що згідно схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 27.08.2021 року о 17 год. 30 хв., та яка підписана обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди без заперечень, подія ДТП трапилась на парковкі біля будинку № 169 по вул.. Шевченко в м. Золотоноша.
При цьому із вказаної схеми вбачається, що в момент зіткнення автомобілів, автомобіль Субару знаходився на відстані 3 м. від бордюру до його передньої частини, в той час як автомобіль Рено знаходиться в безпосередній близькості до бордюру, при цьому сам бордюр іде навскіс, а тому автомобіль Рено не мав можливості продовжити рух далі.
Під час розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 в якості доказу надав до суду диск із записом події ДТП із камери відеоспостереження, проти долучення якого ОСОБА_2 не заперечував.
Переглядом вказаного відеозапису судом встановлено, що автомобіль Рено під'їхавши на місце парковки в притул до бордюру та повністю зупинився, в цей час автомобіль Субару почав рух заднім ходом з метою виїзду із парковки та передньою лівою частиною зіткнувся із автомобілем Рено.
При цьому суд зауважує, що автомобіль Рено повністю зупинився в момент руху автомобіля Субару та в момент зіткнення був повністю нерухомим. При цьому в момент зупинки транспортного засобу була достатня дистанція між автомобілем Рено та автомобілем Субару.
Таким чином встановлені обставини події не відповідають обставинам, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №030201 складеного відносно ОСОБА_1 , де зазначено про те, що останній на автомобілі Рено при заїзді на паркову не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення із автомобілем Субару.
Разом із тим із відеозапису та пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він здійснював виїзд на автомобілі Субару із парковки та в момент виїзду даного автомобіля допустив зіткнення із автомобілем Рено. При цьому, скорочення дистанції між автомобілем Рено та Субару здійснював саме автомобіль Субару, оскільки Рено в момент виїзду автомобіля Субару залишався нерухомим.
При цьому як пояснював сам ОСОБА_2 він не дивився в ліву сторону, оскільки там, на його переконання не було відповідного паркувального місця, а виконував рух заднім ходом, зі зміщенням передньої частини авто в ліву сторону, дивлячись в заднє праве вікно, щоб не зіткнутись з попутними транспортними засобами.
Однак суд враховує, що водій керуючи транспортним засобом повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Таким чином суд приходить до переконання про порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.9 ПДР, що і стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_2 про порушення водієм авто Рено п. 15.1, 15.2 та 15.9 (е) ПДР, оскільки такі порушення не фіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, що складений відносно ОСОБА_1 , не відображені у схемі дорожньо-транспортної пригоди, крім того такі порушення не могли бути причиною виникнення ДТП, яка фактично відбулась в наслідок активних дій ОСОБА_2 ..
При цьому суд керується практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява № 926/08), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)..
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України” N 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом".
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення « за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення,, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» ( заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» ( заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП належним чином не доведена, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.
Таким чином провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В свою чергу вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП повністю стверджується доданими до матеріалів справи доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААБ №158209 від 27.08.2021 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 27.08.2021 року, доданим до матеріалів справи відеозаписом з камери відеоспостереження.
Сумнівів в обґрунтованості складеного протоколу чи долучених до протоколу доказів у суду не має, вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП «поза розумним сумнівом».
При призначенні покарання суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, який дане правопорушення вчинив вперше, оскільки даних про повторність суду не надано.
За таких обставин суддя вважає, що ОСОБА_2 необхідно притягти до адміністративної відповідальності та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу мінімального розміру.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 454 грн..
На підставі зазначеного та керуючись ст. 124,
ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати в одне провадження адміністративну справу №695/2611/21, провадження №3/695/1809/21 та справу №695/2589/21, провадження №3/695/1788/21 та присвоїти номер справи №695/2589/21, провадження №3/695/1788/21.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..
Реквізити для сплати штрафу; Отримувач коштів ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300 Код отримувача (ЄДРПОУ) 37930566 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA918999980313030149000023001 Код класифікації доходів 21081300.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн..
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя : Середа Л.В.