Справа № 569/16205/21
1-кс/569/6375/21
22 жовтня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 07.09.2021,-
Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді в суд із вказаною скаргою у якій просить скасувати постанову дізнавача СД Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12021186010001367 від 16.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України від 07 вересня 2021 року.
Вказану постанову про закриття кримінального провадження скаржник вважає незаконною та винесеною передчасно, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки всупереч ст.ст. 2, 9, 36, 91-94 КПК України, дізнавачем не вчинено жодної слідчої дії спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. Наявні у матеріалах провадження докази вказують на формальний підхід до досудового розслідування. Допитано лише одного свідка, який є цивільною дружиною ОСОБА_7 . Під час винесення оскаржуваної постанови порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки.
Копію постанови про закриття кримінальних проваджень скаржником отримано 11.08.2021.
В судовому засіданні адвокат повністю підтримала скаргу просили її задоволити з підстав викладених у ній, вказавши на те, що дізнавачем необхідно всебічно, повно дослідити обставини кримінального провадження; встановити, перевірити належно оцінити усі зібрані докази у сукупності, зокрема допитати свідків ОСОБА_8 та Юлію (а.н. НОМЕР_1 ), встановлених згідно рапорту дізнавача Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 .
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги за безпідставністю, вказавши на те, що досудове розслідування кримінального провадження №12021186010001367, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України проведено повністю з дотриманням вимог КПК України, а постанова про закриття кримінального провадження від 07.09.2021 є законно та обґрунтованою.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами скарги, що за результатами проведення досудового розслідування кримінального провадження №12021186010001367 від 16.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, 07.09.2021, дізнавачем Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 84 КПК України наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню слідчий встановлює на підставі доказів, тобто фактичних даних, отриманих у передбаченому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 1 ст. 94 КПК України оцінка доказів слідчим повинна ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведені конституційні норми мають своє відображення у п. п. 1, 2 та 17 ст. 7 КПК України, де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, закрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у дослідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
З вищевказаної скарги та досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що слідчим у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження не досліджено усіх обставин кримінального провадження, які мають суттєве значення для кримінального провадження, не було вжито можливих заходів для отримання здобутих доказів, не допитано свідків, які мають відношення до події злочину, зокрема ОСОБА_8 та Юлія (а.н. НОМЕР_1 ), встановлених згідно рапорту дізнавача Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 , а також не виконано інших необхідних слідчих ( розшукових ) дій викладених у клопотанні скаржника.
Після виконання всіх необхідних слідчих (розшукових) дій та перевірки доводів скаржника, необхідно прийняти законне процесуальне рішення.
За таких підстав, постанова дізнавача СД Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 від 07.09.2021 про закриття кримінального провадження №12021186010001367 від 16.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, підлягає скасуванню, а скарга до задоволення.
Згідно зі ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303 - 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 від 07.09.2021 про закриття кримінального провадження №12021186010001367 від 16.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Матеріали кримінального провадження №12021186010001367 від 16.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, направити для подальшого досудового розслідування до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1