Справа № 548/1389/21
Провадження №1-кс/548/738/21
22.10.2021 року м. Хорол
Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
Слідчий СВ Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12018170280000078 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що 09.04.2018 приблизно о 04.00 год., ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, проходив біля кафе «Вітерець» за адресою: вул. Онбиша, 6, сел. Оржиця Лубенського району (колишнього Оржицького району) Полтавської області, де у нього виник умисел на вчинення дій сексуального характеру відносно ОСОБА_7 , пов'язаних із вагінальним проникненням і тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої.
ОСОБА_8 , використовуючи фізичне насильство, схопив ОСОБА_7 за руку та повів до альтанки біля вище вказаного кафе, де намагався вчинити дії сексуального характеру. Після того як ОСОБА_7 відштовхнула ОСОБА_5 та почала тікати, то останній наздогнав її та вдарив рукою по спині, внаслідок чого ОСОБА_7 впала на землю, а ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, долаючи волю потерпілої до опору, впав зверху на ОСОБА_7 та утримуючи її руки за спиною притиснув до землі. ОСОБА_5 у подальшому однією рукою силоміць стягнув із неї брюки та нижню білизну до низу, за допомогою руки та своїх ніг, долаючи супротив, розвів ноги ОСОБА_7 та проти волі потерпілої вступив із нею у статеві зносини природнім шляхом, вчинивши вагінальне проникнення статевим членом у її тіло.
З метою подолання опору ОСОБА_5 наніс ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження: А) синці по передньо-внутрішній поверхні обох стегон: правого - на межі верхньої і середньої третини розміром 3,1*1,6 см в горизонтальному напрямку, лівого - в верхній третині розміром 2,9-1,8 см у напрямку на 2 години; Б) синці по передній, зовнішній і задній поверхнях обох стегон: по передньо-зовнішній поверхні на межі верхньої та середньої третини, розміром 2,9*1,7 см, овальної форми, у напрямку на 4 години, по зовнішній поверхні в середній третині, овальної форми, розміром 2,1-1,1 см, в горизонтальному напрямку, по задньо-зовнішній поверхні в верхній третині у напрямку на 2 години, лівого стегна: по передньо-зовнішній поверхні овальний, горизонтальний, розміром 2,6*1,7 см, по цій же поверхні на 2,5 см нижче та дещо назад - овальний, горизонтальний, розміром 3,3-1,6 см; В) два синці правого передпліччя в середній третині по зовнішньо-ліктьовій поверхні, розміщених на 2 см один під одним, верхній - овальний, розміром 2,2*1,6 см, розміщений на 4 години, нижній - 2,1*1,2 см, по довжником на 5 годин.
Зазначені тілесні ушкодження згідно висновку експерта №150 від 03.12.2018 (комісійна судово-медична експертиза) за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_7 з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152 КК України.
У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано, за наявності достатніх доказів підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Оржиця Оржицького району Полтавської області, мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта повна середня, не одружений, не працюючий, військовозобов'язаний, інвалідності немає, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, в порядку ст.89 КК України не судимий.
20.10.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснювати дії щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий просить про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 наступних передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, судді за кожною вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, а також цілодобово не відлучатись від місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду.
В судовому засіданні слідча ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили відносно ОСОБА_5 застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього ряд процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, прохали обрати менш суворий запобіжний захід, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши пояснення підозрюваного, а також доводи слідчого, прокурора та захисника про необхідність задоволення клопотання, дослідивши матеріали провадження, суд приходить до наступного висновку.
Необхідність застосування до підозрюваного домашнього арешту обґрунтовується наявністю наступних ризиків: можливість переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу та можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, враховую вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Частиною 1 ст. 179 КПК України передбачено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, судом встановлено, що доводи слідчого є недостатньо обґрунтованими, а заявлені в клопотанні ризики в переважній частині відсутні.
Так, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі, ніде не працює, однак має постійне місце проживання та сталі соціальні зв'язки, є несудимим в порядку ст. 89 КК України, демонстрував належну процесуальну поведінку в ході досудового розслідування, яке здійснюється тривалий час, тому слідчий суддя приходить до висновку, що ризик того, що цей підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не підтверджується матеріалами справи.
Ризик можливості ОСОБА_5 іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню слідчим необгрунтований, не зазначено, як саме підозрюваний може діяти, перешкоджаючи досудовому розслідуванню, та об'єктивні обставини, що можуть свідчити на користь такого висновку слідчого.
Разом з тим, слідчим підтверджено наявність ризику того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілу, з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Зважаючи на викладене, зокрема на наявність обгрунтованої підозри у вчиненні нетяжкого, однак злочину, за який передбачено покарання у вигляд позбавлення волі до 5 років, а також з огляду на існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 .
Однак, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, наявність лише ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, з урахуванням особи підозрюваного, який ніде не працює, однак має сталі соціальні зв'язки, в матеріалах справи відсутні відомості, що свідчили б про порушення цим підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та про неналежну процесуальну поведінку протягом понад 3-х років досудового розслідування кримінального провадження, на думку слідчого судді, відносно підозрюваного ОСОБА_5 достатньо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як особисте зобов'язання з покладанням на підозрюваного декількох обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час досудового дослідування та в суді, що цілком відповідає меті застосування запобіжного заходу.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, які діють до закінчення строку досудового розслідування, але не більше двох місяців:
- прибувати до слідчого, прокурора, судді за їх викликом,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у вказаному кримінальному провадженні,
- не відлучатись від населеного пункту за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (особиста порука, застава, домашній арешт) та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_5 під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата складання повного тексту ухвали слічого судді: 26.10.2021
Слідчий суддя ОСОБА_1