Справа №09/522
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі -Мирошниченко Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Первомайськ Миколаївської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Макот", м. Черкаси, третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Державна податкова інспекція у місті Черкаси, про зобов'язання вчинити дії, -
Заявлено позов, у якому позивач просить зобов'язати відповідача надати позивачу податкові накладні від 08.01.2009 року на суму 180000 гривень, у тому числі ПДВ на суму 30000 гривень, за придбану сою в кількості 130 тон; від 08.01.2009 на суму 300000 гривень, у тому числі ПДВ 50000 гривень за сою в кількості 216 тон; від 09.01.2009 року на суму 20000 гривень, у тому числі ПДВ на суму 3333,33 гривень за сою в кількості 14 тон.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно усної угоди про купівлю-продаж сільськогосподарської продукції (сої), укладеної між відповідачем та позивачем, на рахунок відповідача окремими платежами всього перераховано за угодою на купівлю сої 500000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 83333,33 грн. Однак на вимогу позивача відповідач не видав податкові накладні на придбання товару. Позивач звернувся до податкового органу із заявою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, однак отримав відмову з посиланням на те, що згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України № 168 суми податкового кредиту підтверджуються тільки за наявності податкової накладної, тому змушений звертатися за захистом до суду.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання втретє не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання шляхом направлення копій ухвал суду голові ліквідаційної комісії Гаврильченко В.М. та засновнику товариства ОСОБА_3 Отримання ухвали підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.
Третя особа направила лист, у якому вказала, що ТОВ «Макот»виключено з реєстру платників ПДВ згідно акта №5/15-210 від 30.01.2010 року про анулювання свідоцтва платника ПДВ; у 2009-2010 роках сплата податку на додану вартість до бюджету відсутня; за останні три роки виїзна документальна перевірка ТОВ «Макот»не проводилась.
Позивач на виконання вимог ухвали суду від 12 травня 2010 року надала витяг з акту перевірки та докази направлення копії позовної заяви третій особі, у заявах від 27.05.2010 року та від 28.05.2010 року підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, вказала, що нею надані всі наявні докази, просила здійснювати розгляд справи без її участі.
Згідно ст. 75 ГПК України розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Позивач зареєстрована як фізична особа -підприємець з 08 червня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця НОМЕР_3, та внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом НОМЕР_4.
Згідно свідоцтва №100120051 (НБ №183536) від 05.06.2008 року, виданого Первомайською ОДПІ, позивач зареєстрована як платник податку на додану вартість з 31 серпня 2005 року.
У січні 2009 року на підставі усної угоди про купівлі продажу сільськогосподарської продукції (сої) позивач перерахувала відповідачу платіжним дорученням №1 від 08.01.2009 року - 300000 гривень, у тому числі 50000,00 грн. ПДВ, за сою в кількості 216 тон; платіжним дорученням №2 від 08.01.2009 року - 180000,00 грн., у тому числі 30000,00 грн. ПДВ, за сою в кількості 130 тон та платіжним дорученням №3 від 09.01.2009 року -20000,00 грн., у тому числі 3333,33 грн. ПДВ, за сою в кількості 14 тон. Всього позивачем сплачено відповідачу 500000,00 грн., у тому числі 83333,33 грн. ПДВ. Призначення платежу у платіжних дорученнях вказується: за сою, згідно рахунку без номера. Факт перерахування коштів підтверджується виписками по рахунку за 08 та 09 січня 2009 року, виданими «Райффайзен Банк Аваль»та копіями платіжних доручень.
Згідно доводів позивача, викладених у позовній заяві, на його вимогу у телефонному режимі видати податкові накладні на придбаний товар, відповідач не відповів, тому згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі скорочено -ЗУ «Про ПДВ») змушена була звернутися до податкового органу з заявою про включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Суми ПДВ за вказаними платіжними дорученнями були включені позивачем до складу податкового кредиту.
15 квітня 2009 року у газеті «Урядовий кур'єр»№68 опубліковано оголошення про те, що 14 січня 2009 року відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «Макот»(адреса: 18036, м.Черкаси, вул. Громова, 138, код ЄДРПОУ 347416669), голова ліквідаційної комісії - Гаврильченко В. М. (і. н. НОМЕР_1), вимоги кредиторів надсилати протягом двох місяців за адресою: 18000, АДРЕСА_1. Тел. НОМЕР_5.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 лютого 2009 року у справі №18/362 залишено без розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Макот»про порушення справи про банкрутство та визнання банкрутом боржника, у зв'язку із неподанням витребуваних судом доказів.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.05.2010 року №2303 - ТОВ «Макот»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи -14.01.2009 року .
Державна податкова інспекція у місті Черкаси листом від 12.05.2010 року №12306/10-017 повідомила, що ТОВ «Макот»виключено з реєстру платників ПДВ згідно акта №5/15-210 від 30.01.2010 року про анулювання свідоцтва платника ПДВ; у 2009-2010 роках сплата податку на додану вартість до бюджету відсутня; за останні три роки виїзна документальна перевірка не проводилась. 12 травня 2010 року Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складений акт №958/17/2323600680.
У акті перевірки зазначено, що факт відвантаження товарів на адресу СГД ОСОБА_1 не підтверджується видатковими накладними та даними книги обліку доходів та витрат ф.10 підприємця, в графі «Придбаний товар»книги обліку доходів та витрат записи про придбання товару на загальну суму 500000,00 грн. від постачальника ТОВ «Макот»відсутні, тобто СГД ОСОБА_1 товар від постачальника ТОВ «Макот»не отримано і не було використано в господарській діяльності. За результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих СГД ОСОБА_1 в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року також встановлено розбіжності по податковому кредиту по операціях з контрагентом ТОВ «Макот»на суму ПДВ 83333,00 грн. Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»СГД ОСОБА_1 20.02.2009 року за вх.№885/В подала заяву зі скаргою на постачальника ТОВ «Макот». В порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»на момент перевірки сплачена сума 500 000,00 грн. (в т.ч. сума ПДВ -83333,33 грн.) не підтверджена оригіналом податкової накладної від ТОВ «Макот», товар на момент перевірки на адресу СГД ОСОБА_1 не відвантажений, тому не міг бути використаний підприємцем в господарській діяльності для отримання доходу, чим порушено пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ».
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями.
Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
В порушення зазначеної норми ЗУ «Про ПДВ»ТОВ «Макот»(відповідач у справі) у податковому періоді здійснення господарської операції з платежів за сою (січень 2009 року) не видав позивачу податкову накладну, а податковим органом, після отримання заяви зі скаргою позивача, не проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Макот»для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з ПДВ.
Таким чином, вище наведені норми законодавства з ПДВ визначають моментом складання податкової накладної продавцем момент виникнення у нього відповідних податкових зобов'язань з податку на додану вартість; при цьому особою, відповідальною за повноту та своєчасність відображення та перерахування податку до державного бюджету, є сам платник податку, а контролюючим органом - державна податкова служба.
Законодавство надає покупцю право на включення до складу податкового кредиту сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що були сплачені ним у ціні товару (робіт, послуг), за відсутності у продавця податкових зобов'язань податковий кредит у покупця не виникає.
Також ЗУ «Про ПДВ»обумовлено спосіб захисту порушених прав покупця у разі відмови постачальника у видачі податкової накладної чи її неправильному заповненні; в той же час Закон не передбачає права покупця вимагати спонукання постачальника до примусового відображення в його обліку спірних сум податкових зобов'язань, що фактично має місце у даному випадку.
З встановлених обставин стосовно діяльності відповідача вбачається, що останній на даний час не є платником ПДВ, податковою інспекцією за місцем реєстрації відповідача платником податків, не встановлено його зобов'язань та платежів з ПДВ.
Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, в тому числі шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Водночас частина третя вказаної статті зазначає, що порядок захисту прав суб'єктів, тобто сукупність правових засобів, способів і форм, за допомогою яких поведінка суб'єктів господарювання та державних органів приводиться у відповідність до правових норм, визначається цим Кодексом, іншими законами України.
З огляду на наведені норми законодавства та обставини, у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
СУДДЯ Н.М.Курченко