Постанова від 25.10.2021 по справі 160/6814/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6814/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 р. (суддя Олійник В.М.) в справі № 160/6814/21 за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач в позовній заяві просить:

1) «визнати протиправною бездіяльність Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області щодо нарахування додаткового грошового забезпечення, доплати за нічну службу в період з 01.12.1996 по 02.10.2006 року з розрахунку 35% посадового окладу за кожну відпрацьовану годину в нічний час, таким, що не узгоджується з Указом Президента України від 04.10.1996 №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» (далі Указ № 926/96), який передбачає розрахунок доплати за нічну службу в розмірі 35 відсотків посадового окладу»;

2) «зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) донарахувати до грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 доплату за нічну службу відповідно до Указу №926/96 з розрахунку 35% посадового окладу за період з 01.12.1996 по 02.10.2006 року»;

3) «визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо невключення 73,50 грн., розрахованих на вимогу Указу №926/96 в грошове забезпечення останнього місяця перед звільненням для перерахунку та виплати недоплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні»;

4) «зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) зробити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення доплати за нічну службу розрахованого у відповідності до Указу № 926/96 в розмірі 73,50 грн. ( 73,50 грн. х 50% х 18 років = 661, 50 грн.) із врахуванням доплати за нічну службу в розмірі 73,50 грн. надати довідку про такий додатковий вид грошового забезпечення за вересень 2006 року та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приписів частини 1,2 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»»;

5) «визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень, за період з 01.05.2006 року по 02.10.2006 року в розмірі 10% посадового окладу, що становить - 88,50 грн.»;

6) «зобов'язати Головне управління МВС України (в особі ліквідаційної комісії) донарахувати до грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 надбавку 10% до посадового окладу за службу в режимних обмежень за період з 01.05.2006 року по 02.10.2006 року в розмірі 88.50 грн.»;

7) «визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо невключення 21,00 грн. в грошове забезпечення за вересень 2006 року для перерахунку та виплати недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні»;

8) «зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) зробити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 21,00 грн. за вересень 2006 року (21,00 грн. х 50% х 18 = 189,00 грн.) і з врахуванням нарахованої надбавки в розмірі 21 грн., надати довідку про такий додатковий вид грошового забезпечення за вересень 2006 року та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приписів частини 1, 2 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ»;

9) «визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо нарахування та виплати щомісячної доплати в розмірі 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути мені нарахована в період з 01.08.2005 року по 02.10.2006 року без врахування пункту 2 методичних рекомендацій МВС України «Про порядок нарахування грошового забезпечення з 1 січня 2005 року», що при розрахунку такої доплати беруться основні і додаткові види грошового забезпечення та щомісячна премія, яка була нарахована у місяці, що передує місяцю виплати грошового забезпечення»;

10) «зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) донарахувати та виплатити щомісячну доплату в розмірі 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути нарахована з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та щомісячної премії, яка була нарахована у місяці, що передує місяцю виплати грошового забезпечення за період з 01.08.2005 року по 02.10.2006 року»;

11) «визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії), щодо невключення щомісячної доплати 50% суми пенсії, яка б могла бути мені нарахована в розмірі - 1281,73 грн. в грошове забезпечення за вересень 2006 року у відповідності до методичних рекомендацій МВС України "Про порядок нарахування грошового забезпечення з 1 січня 2005 року" для перерахунку та виплати недоплаченої одноразової допомоги при звільненні»;

12) «зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) зробити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної доплати 50% суми пенсії, яка б могла бути мені нарахована в розмірі - 1281, 73 грн. за вересень 2006 р. у відповідності до вимог методичних рекомендацій МВС України «Про порядок нарахування грошового забезпечення з 1 січня 2005 року» (1281,73 грн. х 50% х 18 = 11 535, 57 грн.) із урахуванням нарахованої доплати в розмірі - 1281,73 грн., надати довідку про такий додатковий вид грошового забезпечення за вересень 2006 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, для виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приписів частини 1, 2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ»;

13) «визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з запізненням на 87 календарних днів»;

14) «зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) виплатити середній заробіток за 87 календарних днів за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі - 9 094,11 грн.».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 р. клопотання представника ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області задоволено, позовну заяву ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи та вимогам закону, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає про не розгляд його заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а також про неврахування, що предметом його позову є неналежним розрахунок під час проходження служби, а не умови проходження публічної служби, тому вважає, що на спірні правовідносини не розповсюджується місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України. При цьому вказує, що до спірних правовідносин має застосовуватися спеціальні норми, встановлені Кодексом законів про працю України, що можливості звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звільнений 02.10.2006 р. у зв'язку з виходом на пенсію з посади помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Нікопольського районного відділу УМВС України в Дніпропетровській області.

Вважаючи неправильним нарахування та виплату складових грошового забезпечення в період з 01.12.1996 р. по 02.10.2006 р., позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції вважав, що оскільки строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору, який стосується складових грошового забезпечення позивача за період служби з 01.12.1996 р. по 02.10.2006 р., охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.

Враховуючи, що позивач звільнений з посади та виключений з усіх видів забезпечення 02 жовтня 2006 року, тобто дізнавшись про ймовірне порушення своїх прав щодо невиплати в повному обсязі грошового забезпечення, з огляду на приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, мав звернутися до адміністративного суду за захистом свого права протягом місяця, а позивач звернувся до адміністративного суду із позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії 28.04.2021 р., тобто після звільнення з публічної служби та з пропуском місячного строку з дня звільнення та проведення з ним розрахунку (02 жовтня 2006 року), а саме після більше ніж чотирнадцяти років з дня звільнення, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не надав, а судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Суд визнає приведений висновок передчасним, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач звільнений з посади помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Нікопольського районного відділу УМВС України в Дніпропетровській області 02.10.2006 р.

Предметом спору в цій справі є правильність нарахування та виплати складових грошового забезпечення за період з 01.12.1996 р. по 02.10.2006 р.

З цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції 28.04.2021 р.

16.06.2021 р. позивачем подано до суду першої інстанції заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду (а.с. 120).

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.

При цьому строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України, і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Частинами першою та другою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зі змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що повернення позовної заяви або залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; та з'ясування причин пропуску цього строку.

У випадку, що розглядається, судом першої інстанції не розглянуто клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку, не надано правової оцінки підставам, за яким позивач у заяві, поданої як додаток до відповіді на відзив, просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити такий строк, не зроблено у резолютивній частині ухвали висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Таким чином, враховуючи не вирішення судом першої інстанції клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду є передчасним.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неповне з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 р. в справі № 160/6814/21 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 р. в справі № 160/6814/21 за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Направити справу № 160/6814/21 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 25.10.2021 р. та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 25.10.2021 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко

Попередній документ
100589986
Наступний документ
100589988
Інформація про рішення:
№ рішення: 100589987
№ справи: 160/6814/21
Дата рішення: 25.10.2021
Дата публікації: 28.10.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.04.2022)
Дата надходження: 13.04.2022
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
08.02.2026 10:20 Третій апеляційний адміністративний суд
08.02.2026 10:20 Третій апеляційний адміністративний суд
08.02.2026 10:20 Третій апеляційний адміністративний суд
25.10.2021 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд
10.03.2022 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд