05 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/6637/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №160/6637/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 “Про результати службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 ” від 23.05.2020 року №69 про накладення на начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 “Про результати службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 ” від 23.05.2020 року №69 про накладення на начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши підстави для перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України (Східне територіальне управління Військової служби правопорядку) на посаді начальника військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні “полковник”.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 20.05.2020 року №159 та відповідно до рапорту старшого групи оперативного реагування військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 за вхідним № 6595 від 20.05.2020 року 20.05.2020 року начальник групи автотехнічної інспекції відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_3 , перебував із ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків.
З метою з'ясування обставин, причин та умов, що сприяли перебуванню із ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків начальника групи автотехнічної інспекції відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 , керуючись вимогами ст. ст. 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Силах України (затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608), наказом призначено розслідування з метою з'ясування обставин, причин та умов, що сприяли перебуванню із ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків начальника групи автотехнічної інспекції відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 . Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голова комісії - начальник відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступник командира військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_5 , члени комісії: старший офіцер відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_6 , офіцер відділу проведення службових розслідувань військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_7 . Термін проведення службового розслідування встановлено до 28.05.2020 року зі складанням акту за його результатами.
Так, з висновків акту службового розслідування від 23.05.2020 року, затвердженим тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_8 23.05.2020 року, вбачається, що 20.05.2020 року начальник групи автотехнічної інспекції відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_3 вжив алкогольні напої та перебував у стані алкогольного сп'яніння у робочий час під час виконання службових обов'язків, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, чим свідомо допустив скоєння військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Основними причинами та умовами, що сприяли вживанню алкогольних напоїв і перебуванню у стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків стали, зокрема, незадовільне виконання службових обов'язків начальником відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_9 , яким було порушено вимоги статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині непорушного додержання законів України, Військової присяги, сумлінного виконання військового обов'язку, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою, статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині встановлення такого внутрішнього порядку в підрозділі, який гарантував би неухильне виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів; пункту 1 наказу міністерства оборони України “Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України” від 30.04.2017 року № 233, в частині організації роз'яснювальної роботи серед особового складу, спрямованої на недопущення вживання алкогольних напоїв у службовий час та появи на службі в нетверезому стані.
Крім того, в акті службового розслідування від 23.05.2020 року наведено пропозиції, зокрема, за порушення статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині непорушного додержання законів України, Військової присяги, сумлінного виконання військового обов'язку, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою, статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині встановлення такого внутрішнього порядку в підрозділі, який гарантував би неухильне виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів; пункту 1 наказу Міністерства оборони України “Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України” від 30.04.2017 року № 233, на начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - сувора догана.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2020 року № 69 “Про результати службового розслідування”, наказано, що з метою недопущення подібних випадків у майбутньому та за порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині непорушного додержання законів України, Військової присяги, сумлінного виконання військового обов'язку, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених за посадою, статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині встановлення такого внутрішнього порядку в підрозділі, який гарантував би неухильне виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів; пункту 1 наказу Міністерства оборони України “Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України” від 30.04.2017 року № 233, на начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - сувора догана.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно встановив порушення позивачем вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сих України, в частині непорушного додержання законів України, Військової присяги, сумлінного виконання військового обов'язку, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині виконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань доручених за посадою, статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 1 наказу Міністерства оборони України “Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України” від 30.04.2017 року № 233, а тому пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 “Про результати службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 ” від 23.05.2020 року №69 про накладення на начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана, є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами ч.1 ст.2 Закону “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон №2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №2232 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до ст.ст. 83-86 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Водночас, підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів (надалі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 р. за №1503/31371 (далі - Порядок №608).
У відповідності до положень п.2 розділу І Порядку №608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно п.1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися, зокрема, у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи;
надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції”, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Розділом ІІІ Порядку №608 визначено порядок проведення службового розслідування.
Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування (п.1 розділу ІІІ Порядку №608).
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування (п.3 розділу ІІІ Порядку №608).
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу(п.5 розділу ІІІ Порядку №608).
Голова комісії здійснює керівництво діяльністю комісії, має право давати письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, які є обов'язковими для виконання.
У випадку відсутності голови комісії з будь-яких підтверджених поважних причин його обов'язки в установленому порядку покладаються на одного з членів комісії, у разі відсутності з вищезазначених причин одного з членів комісії за необхідності за відповідним клопотанням голови комісії здійснюється його заміна іншою посадовою (службовою) особою відповідно до наказу командира (начальника) (п.6 розділу ІІІ Порядку №608).
Залучення за потреби фахівців до проведення службового розслідування здійснюється на підставі звернення (запиту) до відповідного командира (начальника) (п.7 розділу ІІІ Порядку №608).
Приписами п.8 розділу ІІІ Порядку №608 визначено, що особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
Відповідно до п.11 розділу ІІІ Порядку №608 розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Права та обов'язки осіб, які проводять службове розслідування, передбачені розділом ІV Порядку №608.
Права та обов'язки осіб, які проводять службове розслідування, передбачені розділом ІV Порядку №608.
В свою чергу військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України (п.3).
Згідно приписів п.п. 1-4 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до п. 5 розділу V Порядку №608 акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (п. 6 розділу V Порядку №608).
У разі якщо службове розслідування проводилося органом Військової служби правопорядку, акт та матеріали службового розслідування передаються на розгляд відповідному командиру (начальнику) військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, для прийняття рішення (п. 7 розділу V Порядку №608).
Відповідно до п.п.1-5 розділу VІ Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Акт службового розслідування разом з усіма матеріалами долучається до матеріалів номенклатурної справи.
Строк зберігання матеріалів службового розслідування встановлюється відповідно до законодавства.
Примірники висновку акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління.
Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, а у випадку, передбаченому пунктом 7 розділу V цього Порядку, також начальник органу управління Військової служби правопорядку.
Згідно ст. 96 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування слугував рапорт старшого групи оперативного реагування військової частини НОМЕР_1 тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 (вхід. № 6595 від 20.05.2020 року), в якому зазначено, що начальник групи автотехнічної інспекції відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_3 перебував із ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків. При цьому, в акті службового розслідування зазначено обставини за яких ОСОБА_3 вживав алкогольні напої.
Водночас, загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, дія якого поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами ст. 5 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визнаечно, що внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами (ст.5).
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Відповідно до ст. 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті - старшина роти (ст.7).
Статтею 9 розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Нормами ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Водночас ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Відповідно до ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Командир (начальник) зобов'язаний, зокрема, встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.05.2020 року № 92-НР, витяг з якого міститься в матеріалах справи, добовий наряд на 18.05.2020 року призначено в складі, зокрема, начальник відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_10 , який входить до групи оперативного реагування та є старшим групи.
При цьому, з акту службового розслідування вбачається, що комісією було встановлено, що 20.05.2020 року о 09.15 год. в службовому приміщенні відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_9 була проведена службова нарада, на якій були присутні підполковник ОСОБА_3 , підполковник ОСОБА_11 , старший лейтенант ОСОБА_12 . Решта особового складу була задіяна до виконання службових обов'язків, зокрема, несення служби в добовому наряді та супроводження колон.
На службовій нараді, яка тривала до 10.20 год. полковником ОСОБА_9 були визначені завдання присутнім, проведено заслуховування офіцерів, доведено випадки подій та правопорушень у Збройних Силах України. Також полковником ОСОБА_9 було порушено питання щодо недопущення порушень військової дисципліни в підрозділі, наголошено про недопущення вживання алкогольних напоїв.
20.05.2020 року близько 10.30 год. позивач відбув до місця проживання для відпочинку після зміни з добового наряду, в якому виконував обов'язки старшого групи оперативного реагування з 19.05.2020 року на 20.05.2020 року. Виконувати обов'язки начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 до кінця робочого дня полковник ОСОБА_10 усним наказом призначив заступника начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху - голову військово-кваліфікаційної комісії військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_13 .
Відповідно до ст. 294 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці, яких змінили з добового наряду, звільняються від занять і робіт у день зміни.
При цьому, службовим розслідуванням з'ясовано, що позивачем періодично проводились профілактичні заходи серед особового складу, у тому числі з підполковником ОСОБА_14 на предмет заборони вживання алкогольних напоїв, в усному порядку, так і під особистий підпис кожного військовослужбовця відділу.
Проте, комісією, що проводила службове розслідування визначено, що позивачем не було використано в повній мірі надану дисциплінарну владу за посадою, що призвело до недієвості вжитих ним заходів виховного впливу на підлеглого полковника ОСОБА_4 .
Суд звертає увагу, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 20.05.2020 року № 159 наказано призначити службове розслідування з метою з'ясування обставин, причин та умов, що сприяли перебуванню із ознаками алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків начальника групи автотехнічної інспекції відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 .
Отже, з вищевикладеного вбачається, що службове розслідування проводилося, не у відношенні позивача, а у відношенні іншої особи, якою було порушено заборону зловживання алкогольних напоїв під час служби, а саме підполковника ОСОБА_4 .
Крім того, під час вчинення правопорушення іншим військовослужбовцем, позивач був правомірно відсутній на службі, оскільки убув на відпочинок після змін з добового наряду, здавши при цьому чергування у добовому наряді, про що здійснив відповідну доповідь командиру військової частини НОМЕР_1 .
Також, судом першої інстанції вірно встановлено невідповідність Акту службового розслідування вимогам, які визначені Порядком № 608, зокрема, в описовій частині акту не зазначені відомості щодо позивача - посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Доводи відповідача стосовно порушення позивачем ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині непорушного додержання законів України, Військової присяги, сумлінного виконання військового обов'язку, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, що відповідачем не наведено жодного посилання на конкретний порушений позивачем нормативно-правовий акт, та в чим саме позивач порушив Військову присягу, а також в чому проявилося несумлінне виконання службових обов'язків.
Також, є неспроможними доводи відповідача щодо порушення позивачем ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме, щодо невиконання службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручних за посадою, з огляду на те, що відповідачем не зазначено, які саме завдання та обов'язки, доручені позивачеві за посадою, останнім не виконано.
Інкриміноване відповідачем порушення позивачем ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині встановлення такого внутрішнього порядку в підрозділі, який гарантував би неухильне виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командира, також не обґрунтоване, оскільки відповідачем не вказано, в чому саме проявилося таке порушення.
Водночас, з акту службового розслідування навпаки вбачається, що позивачем проводилися профілактичні заходи серед особового складу щодо заборони вживання алкогольних напоїв.
Крім того, приписами ст. 91 Дисциплінарного статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб.
Щодо порушення наказу Міністерства оборони України “Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України” від 30.04.2017 року № 233, то п. 1 вказаного наказу визначено перелік осіб, яким необхідно здійснити такі заходи, а саме: командувачам видів Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, керівникам інших органів військового управління, командувачу Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, командувачу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та командувачам оперативних командувань, начальнику Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, начальнику Озброєння Збройних Сил України, начальнику тилу Збройних Сил України, начальнику Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальнику Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, начальнику Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, командирам військових частин.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, позивач перебуває на посаді начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини № НОМЕР_2 . В той же час, посада позивача не передбачена у п.1 вищевказаного наказу, а отже наведене свідчить, що позивачем не порушено вимоги вказаного наказу.
Судом апеляційної інстанції враховується також, що ОСОБА_1 20.05.2020 року знаходився на відпочинку після здачі чергування у добовому наряді та вибув за межі військової часини, а тому об'єктивно не мав можливості здійснювати контроль за дотриманням дисципліни іншими військовозобов'язаними.
Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, зазначає, що результатами службового розслідування по обставинам вчиненого правопорушення в частині невиконання позивачем своїх обов'язків та покладених на нього завдань, не доведено його вини.
Крім того, судом враховується, що відповідачем не наведено обґрунтування підстав та врахування характеристик позивача під час застосування до останнього саме такого виду стягнення, як сурова догана, а не більш м'якого дисциплінарного стягнення.
Тобто відповідачем не доведено належними та допустими доказами вичнення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а тому пункт 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 “Про результати службового розслідування у військовій частині НОМЕР_1 ” від 23.05.2020 року №69 про накладення на начальника відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана - є протиправним.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.
Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі №160/6637/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко