26 жовтня 2021 року справа №200/2239/21-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Гирмана Володимира Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року (повне судове рішення складено 15 червня 2021 року у м. Слов'янську) у справі № 200/2239/21-а (суддя в І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії,
Представник позивача Гирман В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Пенсійного фонду України (відповідач-1), Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу суму пенсії, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нею по день смерті, також не виплачено суми допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії.
Представник позивача вважав, що відповідачем порушено право ОСОБА_1 на спадщину, тому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України в особі Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з липня 2016 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 і залишилась нею недотриманою;
- зобов'язати Пенсійний фонд України в особі Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу суму пенсії, що належала її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і залишилась нею недоотриманою з липня 2016 по жовтень 2019, як члену сім'ї померлого пенсіонера, яка проживала з нею по день смерті та допомоги на поховання в розмірі двомісячної пенсії шляхом перерахування коштів на поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий у ТВБВ 10012/0162 ОПЧ смт Марківка, вул. Центральна, буд.23, філія Луганське обласне управління АТ “Ощадбанк”, код банку 304665, код ЄДРПОУ 09304612.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2020 про виплату недоотриманої суми пенсії, після смерті матері ОСОБА_2 та виплати допомоги на поховання.
Зобов'язано відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2020 про виплату недоотриманої суми пенсії, після смерті матері ОСОБА_2 та виплати допомоги на поховання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі представник позивача наголошує на тому, що суд першої інстанції фактично змінив предмет позову, обравши ефективний способ захисту порушеного права, який затягує відновлення порушеного права та не виключає необхідність повторного звернення до суду.
Не погодившись з таким рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також подало апеляційну скаргу, проте ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року вона була повернута апелянту, у зв'язку з не усуненням недоліків.
Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.
ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком, та перебувала на обліку Управління.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13 грудня 2019 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 124.
13.02.2020 позивач зверталась до Управління із заявою про виплату недоотриманих сум пенсії, після смерті своєї матері ОСОБА_2 , та виплату допомоги на поховання. Крім вимоги щодо виплати вищевказаних сум, позивач просила відповідача-2, повідомити порядок та строки їх отримання. До вказаної заяви долані документи за наступним переліком: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , серія НОМЕР_3 від 13.12.2019, копія рішення Троїцького районного суду Луганської області в ід 15.11.2019 у справі № 433/1954/19, копія паспорта ОСОБА_2 , НОМЕР_4 , копія довідки РНОКПП ОСОБА_2 , копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , Копія посвідчення на пільги ОСОБА_2 серія НОМЕР_5 ; копія Довідки № 1419068707 від 31.08.2015; копія Заява - Договору від 28.08.2015 між АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» та ОСОБА_2 ; копія виписки до угоди № 1 7446630 за період з 01.01.2016 по 04.06.2016 АТ «СБЕРБАНК»; копія паспорта ОСОБА_3 ЕГІ НОМЕР_6 ; копія довідки РНОКПП ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 НОМЕР_7 ; копія Довідки Ровеньковського міськвідділу РАЦС Ворошиловградської області про укладення браку; копія Довідки № 925-5000252764 від 09.01.2020; копія заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 09.01.2020; копія домової книги для прописки громадян проживаючих у буд. АДРЕСА_1 ; копія титульної сторінки технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 .
11.02.2021 представник позивача повторно звернувся до Управління із заявою про виплати недоотриманих сум пенсії, допомоги на поховання, до вказаної заяви, також додані документи за вищевказаним переліком.
Представник позивача у позові вказував, що Управління відповідей на вищевказані заяви не надано, виплати сум пенсії не здійснені, доказів зворотнього відповідачем-2 суду не надано.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, апеляційний суд виходить з такого.
Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише позивачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення відповідачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 1227 Цивільного кодексу України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV.
Згідно з частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина друга статті 52 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Абзацами першим, третім пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Згідно з п. 1.5 розд. І Порядку № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.
Пунктом 2.26 розд. ІІ Порядку № 22-1 також визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.
За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку № 22-1).
За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку № 22-1).
Для виплати недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
При цьому згідно з п. 1.7 розд. І Порядку днем звернення, зокрема за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Отже, відповідно до наведених положень законодавства відповідним членам сім'ї померлого пенсіонера (членам сім'ї, що проживали разом з пенсіонером на день його смерті або перебували на його утриманні) надається право на звернення за виплатою суми недоотриманої таким пенсіонером пенсії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини або ж вказаним особам чи іншим спадкоємцям після цього строку - після того, як пенсія, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини.
Таке право реалізується шляхом волевиявлення - звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами.
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, позивач є членом сім'ї, яка проживала разом з пенсіонером ОСОБА_2 , на день її смерті, вказане підтверджується копіями паспортів НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де вказано зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та НОМЕР_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , також родинні стосунки підтверджені свідоцтвом про народження позивачки.
Статтею 53 Закону № 1058-IV визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Порядок звернення за допомогою на поховання визначено розділом V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.07.2014 № 895/25672 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5.1 Порядку особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, заяву про виплату допомоги на поховання та довідку про смерть пенсіонера або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 15 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382).
Пунктом 5.2 Порядку визначено, що у разі реєстрації смерті подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави. Керівником органу, що призначає пенсію, на звороті довідки про смерть, або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, чи копії свідоцтва про смерть, або іншого документа, що підтверджує факт смерті, виданого компетентним органом іноземної держави, для виплати допомоги на поховання робиться запис із зазначенням дати та суми, яка належить до виплати, і завіряється печаткою.
На документах, згідно з якими проведено виплату допомоги на поховання, після підтвердження її виплати проставляється штамп "Оплачено" із зазначенням дати виплати.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством України.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що виплата допомоги на поховання у зазначеному розмірі має обов'язковий характер та не ставиться у залежність від будь-яких обставин, що пов'язані з іншими виплатами померлому пенсіонеру при його житті. При цьому особа, якій належить право на отримання допомоги на поховання пенсіонера, законодавчо не обмежена строками звернення до органу ПФУ з заявою про виплату такої допомоги.
ОСОБА_1 звернулась до Управління за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, також позивач просила здійснити виплату допомоги на поховання, про що свідчить копія її заяви та зворотнє повідомлення про її отримання (24.02.2020) представником відповідача-2, за довіреністю.
Судами встановлено, що вищевказані заяви позивача та її представника, окрім прохання про виплати коштів, також містили прохання про роз'яснення порядку звернення за вказаними виплатами.
Доказів того, що заяви від 13.02.2020 та 11.02.2021, які були спрямовані на отримання недоотриманих сум пенсії померлого пенсіонера та допомоги на поховання, відповідачем розглянуті, суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем-2 допущена бездіяльність, яка полягає у не розгляді поданих позивачкою та її представником заяв та документів, спрямованих на виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_5 , як члену сім'ї померлого пенсіонера та виплату допомоги на поховання.
Доказів, про надання позивачці відповідних роз'ясненнь щодо порядку звернення до органів ПФУ за отриманням допомоги на поховання та недоотриманих сум пенсії, або відмови у задоволенні прохань, що викладені у заявах від 13.02.2020 та 11.02.2021, суду не надано.
Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права.
Як вже було зазначено вище, представник позивача в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції фактично змінив предмет позову, обравши на власний розсуд інший способ захисту порушеного права, ніж було зяавлено позивачем.
Так, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини справи, суд першої інстанції правильно встановив, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності управління, яка полягала у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 13.02.2020 про виплату недоотриманої суми пенсії після смерті її матері ОСОБА_2 та виплати допомоги на поховання, разом із доданими до неї документами.
З огляду на наявність дискреційних повноважень відповідача при розгляді відповідної заяви (прийнятті рішення) щодо виплати недоотриманих сум пенсії та допомоги на поховання, суд першої інстанції також дійшов обгрунтованого висновку, що наявні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 13.02.2020 про виплату недоотриманої суми пенсії, після смерті матері ОСОБА_2 та виплати допомоги на поховання та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 13.02.2020 про виплату недоотриманої суми пенсії, після смерті матері ОСОБА_2 та виплати допомоги на поховання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Крім того, оскільки при вирішенні цього спору, рішення про стягнення сум заборгованості з пенсії не приймалось, підстави для звернення судового рішення до негайного виконання відсутні.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, обравши відповідний спосіб захисту, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу представника позивача Гирмана Володимира Вікторовича - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 200/2239/21-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 26 жовтня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Суддя А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук