ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 жовтня 2021 року м. Київ № 640/29586/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо несвоєчасної виплати ОСОБА_1 належних при звільненні сум, зокрема компенсації за невикористану відпустку;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо не оплати надурочної роботи ОСОБА_1 ;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в сумі 38 197,33 грн.;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 оплату надурочної роботи в сумі 14 010,14 грн.;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній місячний заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні та оплати надурочної роботи починаючи з 25 грудня 2019 року по день ухвалення рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.
Так, у силу припису ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ установлено, що в 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2 270 гривень.
У позовній заяві позивачем зазначено, що він звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Ознайомившись з текстом позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд серед іншого визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу вихідної допомоги при звільненні, стягнути з відповідача вихідну допомогу при звільненні у сумі 38 197,33 грн., а також середній місячний заробіток за час затримки виплати такої вихідної допомоги (без зазначення розміру такого).
У контексті з наведеним суд зазначає, що до структури заробітної плати, визначеної у статті 2 Закону України «Про заробітну плату», входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку.
Середній заробіток, який стягується у відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України, є санкцією за затримку розрахунку при звільненні і не є складовою заробітної плати.
Згідно з п.п. 3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Теж саме стосується вихідної допомоги, пов'язаної зі звільненням.
З огляду на викладене, за позовними вимогами, які випливають із трудових відносин, крім подання позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, судовий збір справляється за ставками, визначеними п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». В даному випадку такими позовними вимогами немайнового характеру є вимоги у п. 3 і 7 (в частині, що стосується вихідної допомоги) прохальної частини позовної заяви.
Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №1082-ІХ сума судового збору, яку мав сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 1 816 грн. (908 грн. х 2).
Крім того, суддя звертає увагу позивача на наступне. Згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, під «змістом позовних вимог» розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
У контексті з наведеним суд звертає увагу позивача на те, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог суддя дійшов висновку про неточність формулювання позивачем вимоги у п. 2 прохальної частини позову («…належних при звільненні сум, зокрема компенсації за невикористану відпустку»). А саме, позивачем не наведений весь перелік належних до виплат сум коштів, що їх, як вважає позивач, відповідач мав сплатити при звільненні позивача.
У зв'язку з наведеним суд пропонує позивачу уточнити зміст позовної вимоги п. 2 прохальної частини позову.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: оригіналу платіжного документу про сплату позивачем судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 1 816 грн.; уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду, - у кількості 2-х примірників (тобто, для суду та відповідача).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок