1/2348
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
25 жовтня 2021 року м. Київ№ 640/30150/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., за результатами відкритого судового засідання в адміністративній справі за заявою
Головного управління ДПС у місті Києві
до товариства з обмеженою відповідальністю «Ватценроде»
про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - заявник), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ватценроде» (надалі - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок 10, в якій заявник просить:
- прийняти рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Ватценроде» (код за ЄДРПОУ 39030336), застосованого рішенням керівника контролюючого органу.
Підставою заяви вказано наявність підстав, у зв'язку з недопуском суб'єктом господарювання посадових осіб уповноваженого органу, до документальної планової виїзної перевірки, для накладення умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Ватценроде» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
В обґрунтування свої вимог викладених у заяві представник податкового органу зазначає, що уповноваженими особами на підставі відповідного наказу було призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ватценроде» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за відповідний період.
Однак, уповноваженою особою суб'єкта господарювання було відмовлено у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ватценроде».
Вказані вище обставини стали підставою для звернення податкового органу до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
У судовому засіданні представник заявника підтримав викладені у поданій заяві аргументи та доводи та просив суд, у зв'язку з відмовою представників суб'єкту господарювання від допущення до проведення документальної планової виїзної перевірки, задовольнити вимоги заяви та підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Ватценроде».
Представник відповідача заперечував проти задоволення вимог заяви представника податкового органу, подав до суду відзив на подання заявника.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, з аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі наказу від 30 вересня 2021 року № 7747-п було призначено з 22 жовтня 2021 року проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ватценроде» (код 39030336) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року, валютного законодавства за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2021 року та іншого законодавства за відповідний період.
В свою чергу, наказ Головного управління ДПС у місті Києві від 30 вересня 2021 року № 7747-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ватценроде» та повідомлення Головного управління ДПС у місті Києві від 04 жовтня 2021 року № 1610/26-15-07-01-02 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу підприємства: 01001, місто Київ, вулиця Мала Житомирська, будинок 10, квартира (офіс) № 60, літера А (номер квитанції 0315125055185).
Відповідно до офіційного сайту Укрпошти, наказ Головного управління ДПС у місті Києві від 30 вересня 2021 року № 7747-п та повідомлення від 04 жовтня 2021 № 1610/26-15-07-01-02 отримано ТОВ «Ватценроде» 11 жовтня 2021 року.
Також, з пояснень представника податкового органу вбачається, що перед виходом на перевірку було здійснено телефонну розмову за номером: 0503359748, який зазначено в реєстраційних даних ІС «Податковий блок» та повідомлено про проведення перевірки з 22 жовтня 2021 року. Надалі, з телефонного номера 0503858791, юристом ТОВ «Ватценроде» було повідомлено, що фактично ТОВ «Ватценроде» знаходиться за адресою: 01033, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 29 та узгоджено час зустрічі.
З метою організації проведення перевірки ТОВ «Ватценроде», головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва Головного управління ДПС у місті Києві Романютою Іриною Юріївною та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва Головного управління ДПС у місті Києві Крицькою Аліною Миколаївною, відповідно до направлень на перевірку від 22 жовтня 2021 року № 19155/26-15-07-01-02, № 19156/26-15-07-01-02 та наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 30 вересня 2021 року № 7747-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ватценроде» на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, здійснено виїзд 22 жовтня 2021 року на фактичну адресу підприємства: 01033, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 29.
Також, з метою пред'явлення направлень на перевірку від 22 жовтня 2021 № 19155/26-15-07-01-02, № 19156/26-15-07-01-02 та ознайомлення з первинними документами відповідно до запиту від 22 жовтня 2021 року № 31029/1/26-15-07-01-02 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва Головного управління ДПС у місті Києві Романютою Іриною Юріївною та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління податкового аудиту у сфері матеріального виробництва Головного управління ДПС у місті Києві Крицькою Аліною Миколаївною здійснено виїзд 22 жовтня 2021 року на фактичну адресу підприємства: 01033, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 29, де директором ТОВ «Ватценроде» (код 39030336) Гурою Олександром Валерійовичем було відмовлено у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ватценроде» (код 39030336), про що було складено акт від 22 жовтня 2021 року № 5452/Ж6/26-15-07-01-02/39030336.
Також, відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, 22 жовтня 2021 директору ТОВ «Ватценроде» Турі Олександру Валерійовичу було вручено під підпис другий примірник акта від 22 жовтня 2021 року № 5452/Ж6/26-15-07-01-02/39030336.
Керуючись вищевикладеними обставинами та з урахуванням прийняття начальником Головного управління ДПС у місті Києві рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, представник заявника звернувся до адміністративного суду з даною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (надалі - Податковий кодексу України).
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктами 94.3, 94.4, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до підпункту 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Згідно з пунктом 94.10. статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
В свою чергу, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Суд вважає за необхідне зазначити, що спір про право в контексті зазначеної норми, на думку суду, має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для звернення до суду із відповідною заявою.
При цьому, наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено після відкриття провадження у справі. В такому разі суд повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за заявою контролюючого органу.
Слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв незгоди з рішенням контролюючого органу як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює наявність існування такого спору з огляду на спосіб вираження відповідної незгоди учасником провадження. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.
В свою чергу, судом під час розгляду поданої представником податкового органу заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, з аналізу наданих документів було встановлено, що 20 жовтня 2021 року відповідно до ухвали у справі № 640/29421/21 було відкрито провадження за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ватценроде» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 30 вересня 2021 року № 7747-п, на підставі якого було прийнято рішення про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Ватценроде» до якої в свою чергу не було допущено посадових осіб податкового органу директором ТОВ «Ватценроде», що в свою чергу і стало підставою для звернення представника податкового органу до суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Отже, беручи до уваги встановлені вище обставини, суд зауважує, що факт оскарження наказу, за яким уповноваженою особою відповідача було відмовлено у допуску до проведення перевірки, що зумовило звернення контролюючого органу із заявою у цій справі, беззаперечно вказує на наявність спору про право у спірних правовідносинах в контексті пункту 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, що в свою чергу виключає можливість розглянути подану представником Головного управління ДПС у місті Києві про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
У даному випадку, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 820/3469/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 818/907/16 та від 19 грудня 2018 року у справі № 816/284/17, про те, що заперечення платником податків законності проведення перевірки, що, в свою чергу, стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та у зв'язку з встановленням обставини того, що відповідачем в судовому порядку оскаржується законність наказу про проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту майна платника податків, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі № 640/30150/21 за заявою Головного управління ДПС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Ватценроде» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - закрити.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із врахуванням особливостей, встановлених ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Клочкова