ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 жовтня 2021 року м. Київ № 826/5426/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження питання про відвід судді Аблова Є.В. в адміністративній справі №826/5426/16
за позовомОСОБА_1 ; ОСОБА_2
до третя особа:Київської міської ради; Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
провизнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року у справі №826/5426/16 скасовано та прийнято нове рішення.
На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року Окружним адміністративним судом міста Києва 20.02.2018 у справі №826/5426/16 видано виконавчі листи.
Постановою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі №826/5426/16 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2017 задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2017 та ухвалено нове рішення. Визнано протиправними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із розробки 30 липня 2015 року проекту рішення ПР-7768 до справи А-21641; визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 01.10.2015 року № 100/2003. Визнано протиправними дії Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо застосування до заяв ОСОБА_1 від 25 листопада 2003 року, заяви ОСОБА_2 від 06 червня 2005 року вимог статті 79 і Земельного кодексу України. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Зобов'язано Київську міську раду та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом тридцяти днів з дня отримання даної постанови подати звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 року у справі № 826/5426/16.
16 липня 2020 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про виправлення описок у виконавчих листах у справі №826/5426/16.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2021 року призначено судове засідання для розгляду заяви про виправлення описки у виконавчих листах у справі №826/5426/16.
04 серпня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від заяви про внесення виправлень у виконавчі листи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року призначено судове засідання для розгляду заяви ОСОБА_1 про відмову від заяви про внесення виправлень у виконавчі листи у справі №826/5426/16.
У судовому засіданні 13.10.2021 року представником ОСОБА_1 - Малиновською Е.С. подано заяву про відвід судді у справі №826/5426/16.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 у справі №826/5426/16 заяву представника ОСОБА_1 - Малиновської Е. С. про відвід судді в адміністративній справі №826/5426/16 від 13.10.2021 визнано необґрунтованою. Передано справу у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід суддів.
Вирішення питання про відвід судді Аблова Є.В. здійснюється суддею Каракашьяном С.К., який не входить до складу суду, що розглядає справу №826/5426/16 відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 22.10.2021, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглядаючи заявлений відвід судді, суд зазначає наступне.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Згідно частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Поряд з цим, частини четверта статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Як вбачається з поданої заяви про відвід судді Аблова Є.В., такий відвід вмотивований тим, що, на переконання представника позивача, наявні підстави для відводу судді, що передбачені п. 4 ч.1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, як зазначає представник позивача, наявні обставини, які викликали сумнів в неупередженості головуючого судді, а саме: призначення до розгляду поданої заяви, незастосування аналогії права для розгляду заяви в порядку ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, що, на думку представника позивача, створює перешкоди для розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом.
Ознайомившись в порядку письмового провадження із заявою позивача про відвід судді Аблова Є.В., суд встановив, що заявник фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду, що не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.
Суд зазначає, що з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу
У випадку незгоди сторони по справі з процесуальними рішеннями суду, така сторона не позбавлена можливості оскаржити судове рішення в апеляційному та касаційному порядку за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Разом з тим, доводи заявника є суб'єктивними, посилання на нібито упередженість ґрунтуються виключно на його суб'єктивних припущеннях та не підтверджуються доказами. Зазначене не може вплинути на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, а суб'єктивна думка заявника не може бути підставою для задоволення заяви.
Таким чином, твердження заявника про сумніви в неупередженості судді Аблова Є.В. є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами, а подана заява про відвід судді немотивована.
Обставин, які можуть вказувати, що суддя прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Малиновської Е. С. про відвід судді Аблова Є.В. від розгляду адміністративної справи №826/5426/16 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян