ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 жовтня 2021 року м. Київ № 320/10301/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
визнати неправомірним засіб перевірки його скарг Міністерством юстиції України та бездіяльність щодо надання йому адвокатів та/або їх заміни;
зобов"язати Міністерство юстиції України згідно із Законом України "Про звернення громадян" переглянути скарги згідно вимог чинного законодавства та вирішити їх по суті - наданням та/або зміною адвокатів по 12 справам.
Одночасно позивачем до позову подано клопотання про відновлення процесуальних строків подання позовної заяви. В даному клопотання в обгрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що дії відповідача тривають та, за його думкою, позивачу надаються послуги зі складання процесуальних документів та представництва у суді, але фактично послуги не надаються.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, Міністерство юстиції України розглянуло звернення ОСОБА_1 від 14.04.2020, яке надійшло із Офісу Президента України листом від 26.05.2020 № 45-01/2190, та листом від 04.06.2020 № 4547/899-3-20/11.3.2 надало позивачу відповідь з питань, викладених у зверненні.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 від 14.04.2021, адресованої Комісії з оцінки якості надання безоплатної правової допомоги, Раді адвокатів Дніпропетровської області (в копії Координаційному центру з надання правової допомоги, Заступнику Міністра Олександру Банчуку), позивач останню скаргу до Міністерства юстиції України подав 17.06.2020.
Таким чином, спірні правовідносин між позивачем та відповідачем мали місце у червні 2020 року. Проте, до суду з даним позовом позивач звернувся 25.08.2021.
Наведене свідчить, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача щодо тривалості спірних правовідносин, оскільки триваючі правовідносини щодо незаміни адвокатів не виникли між позивачем та Міністерством юстиції України.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позивачу у строк до десяти днів з дня отримання даної ухвали суду необхідно вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору та поштових витрат.
Згідно із частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В свою чергу, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Проте, позивачем до позову не додано доказів на підтвердження рівня майнового стану, які б могли бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Пояснення позивача щодо надання йому безоплатної правової допомоги та розгляд справи про відмову у прийнятті на роботу, про визнання права на реабілітацію відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій" не є належними доказами наявності пільг по сплаті судового збору та доказами, що дають суду право для вирішення питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного та враховуючи зміст заявлених позовних вимог, розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом складає 908 грн.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду; подання квитанції про сплату судового збору в розмірі 908 грн або довідки про отриманий дохід за 2020 рік з метою вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.А. Бояринцева